Західні велнес-видання закликають нас полюбити бруд — буквально. Вчені наголошують на важливості єднання з трильйонами бактерій та вірусів, що населяють ґрунт, воду та повітря, закликаючи перестати їх уникати.
У контексті європейських еко-ретритів це може звучати як черговий тренд. Однак для українців, які стикаються з реаліями життя в сирих приміщеннях, забрудненням довкілля та ризиками інфекцій через військові дії, такі заклики викликають змішані почуття.
На жаль, у наших реаліях бруд частіше асоціюється не з єднанням із природою, а з потенційною загрозою для здоров’я, з якою щоденно борються медики.
Чи варто ігнорувати цей тренд як чергову вигадку “першого світу”?
Мікробіолог доктор Джейк Робінсон з Університету Фліндерса (Австралія) та його колеги запровадили термін “холобіонт”. Це означає, що людина — це не лише власне тіло, а й симбіоз з мільярдами мікроорганізмів, що живуть на шкірі, в кишківнику та інших частинах тіла. Ми є ходячими екосистемами. Результати дослідження, опублікованого в журналі Ambio, демонструють глибокий зв’язок людського організму з мікросвітом природи.
Усвідомлення себе частиною цієї масштабної біологічної мережі зміцнює психологічний зв’язок із природою, знижує рівень тривожності, покращує настрій та створює відчуття гармонії. Науковці вважають, що це може докорінно змінити наше сприйняття власного місця у світі.
Західний світ, втомлений від надмірної стерильності та використання антисептиків, активно романтизує повернення до “дикості”. При цьому еволюційно закладений механізм відрази до бруду та нечистої води слугує базовим захистом. В українських умовах така романтизація швидко зіштовхується з суворою реальністю: заміновані території, ґрунти, забруднені важкими металами, та ризик спалахів кишкових інфекцій через зруйновану інфраструктуру роблять сліпе єднання з мікробами небезпечним. У таких умовах сувора гігієна залишається життєво необхідною.
Водночас, повністю відмовлятися від психологічних переваг, які надає здоровий мікробіом, було б нераціонально, особливо в умовах потреби зменшити стрес.
Для відчуття себе холобіонтом не обов’язково шукати дикі місця. Існують безпечніші способи налагодити зв’язок з мікросвітом. Традиційні українські ферментовані продукти, такі як квашена капуста, солоні огірки (без оцту), домашній кефір чи ряжанка, є чудовими джерелами корисних бактерій, як і комбуча чи кімчі. Це контрольований спосіб підтримати здоров’я кишківника, який, своєю чергою, впливає на вироблення серотоніну та психологічну стійкість.
Наукові дослідження також вказують на існування “бактерій-антидепресантів”. Контакт із землею, навіть у мінімальному вигляді, наприклад, догляд за кімнатними рослинами, вирощування мікрогріну на підвіконні або створення міні-городу на балконі, може знизити рівень стресу завдяки ґрунтовим бактеріям, не наражаючи на небезпеку.
Навіть коротка прогулянка міськими парками чи скверами, вдихання фітонцидів — невидимих сполук, що виділяються рослинами, — здатне позитивно вплинути на нервову систему, допомагаючи впоратися зі стресом від щоденного потоку новин.
Ми є складними екосистемами, які проходять через надзвичайні історичні випробування. Сучасна наука підтверджує: для стійкості необхідний зв’язок зі світом. Поки військові захищають нас від реального бруду війни, ми в тилу можемо дбати про свою внутрішню екосистему та безпечний простір довкола.