© vryphoto / depositphotos
Людмила Стельмах (Кучеренко)
Іноді трапляється так, що історія створення самого рукопису є не менш захопливою, аніж зміст книги…
Йдеться про нещодавно видану працю Тимофія Бридуна «Полтавський повіт». Автор змінив численні професії та географічні точки проживання (не завжди за власної волі), у свої 60 років був засуджений на 10 років до трудових таборів ГУЛАГу в Сибіру як «ворог народу», які відсидів від початку до кінця. Звідти він дістався пішки до Полтави (оскільки з табору йому не видали жодних документів), де дізнався, що його родина перебуває у Львові.
Ватикан оцифровує архіви. Чи знайде там ШІ те, чого «не помічали» люди?
На початку ХХ століття Бридун служив статистиком у губернському земстві Полтави, систематично відвідував поселення Полтавського повіту Полтавської губернії, збираючи та впорядковуючи різноманітну інформацію. Звіти, безумовно, він передавав керівництву. Проте, він дійшов висновку, що зібрані відомості можуть зацікавити ширшу аудиторію, тому почав писати рукописи. Однак, з невідомих міркувань, вони так і не були опубліковані.
Після упокоєння Тимофія Бридуна його папери — рукописи, листи, нотатки — зберігалися у його старшого правнука, який мешкав у Києві. У нього роками не вистачало часу розібратися зі спадщиною прадіда, яка становила приблизно 25 кілограмів паперів. Тому на початку 90-х років його винахідлива дружина здала всі ці матеріали на макулатуру, отримавши натомість мило, туалетний папір та шампунь…
Велика родина була шокована таким вчинком, але не мала змоги щось змінити і змирилася з втратою. Проте, приймальник макулатури, очевидно, був розважливою людиною, яка усвідомила цінність отриманих матеріалів, і відніс рукописи до Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де вони й залишалися, чекаючи свого часу.
Рукопис Тимофія Бридуна «Місто Хорол та його повіт» добре відомий хорольським та полтавським краєзнавцям протягом багатьох десятиліть. Завдяки їхній небайдужості з рукопису Бридуна виготовляли фото- та машинописні копії, було навіть створено географічний та іменний покажчики. Однак, текст не був доступний широкому колу читачів. Тому було сформовано ініціативну групу, до якої увійшли професор кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства і методик їх викладання Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка, членкиня Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) Ірина Петренко; магістр історії та археології, член НСКУ, вчитель історії у селі Горошине Микола Костенко та краєзнавець, вчитель історії і географії з міста Хорол Андрій Козлов. Було ухвалено рішення повністю опублікувати рукопис, додати до нього коментарі й примітки, а також включити світлини. Окрім того, планувалося знайти меценатів для видання.
Інформацію про презентацію книги Тимофія Бридуна «Місто Хорол та його повіт», що відбулася минулого року в Полтавській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. І. Котляревського, випадково виявила в Інтернеті його праправнучка, яка мешкає в Ізраїлі. Вона розповіла про це своїй родичці. Відтак, правнучка Тимофія Бридуна Ольга Бриндальська, яка є викладачкою фортепіано Київської дитячої музичної академії ім. М. Чембержі, розшукала Ірину Петренко.
Нещодавно у Полтавському державному аграрному університеті пройшла презентація ще одного опублікованого рукопису Тимофія Бридуна «Полтавський повіт», який також тривалий час зберігався в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Книга містить детальні описи найбільших сіл повіту — історію їхнього заснування від XVIII століття до початку радянської доби, біографічні довідки про згаданих осіб, іменний та географічний покажчики, тематичні ілюстрації. У виданні йдеться про території нинішніх Полтавської, Диканської, Чутівської, Новосанжарської, Решетилівської, Мачухівської та Шишацької громад.
Що купували українці на Книжковому Арсеналі: видавці назвали найпопулярніші книги
Ірина Петренко знову взяла на себе відповідальність за пошук фінансування для книги. Видання було проспонсоровано відомими фермерами Полтавщини та приватними особами. І книга вже розпочала своє самостійне життя. На презентацію з Києва приїздила також Ольга Бриндальська.
Варто зазначити, що вже готується до друку третій рукопис Тимофія Бридуна — спогади про Миколу Васильовича Гоголя від його сестри Ольги. Останні 10 років її життя Тимофій Бридун був її особистим лікарем (він також мав кваліфікацію фельдшера). За цей час вона багато розповідала йому про брата-письменника та їхній рід.