
Сокальська кераміка. © Міністерство культури України Ремісниче мистецтво виготовлення сокальської кераміки започатковане ще в XV столітті.
Міністерство культури України зарахувало “Традицію побутування та ремісниче мистецтво виготовлення сокальської кераміки” до Національного реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини України. Як повідомлено на офіційному вебсайті Мінкульту, відтепер регіональні громади зобов’язані брати до уваги рекомендації та пропозиції щодо захисту цього елемента, підготовлені Експертною радою з питань нематеріальної культурної спадщини.
Сокальська кераміка виникла на землях Сокаля, що на теперішній час належить до Шептицького району Львівської області. Це один із найвідоміших гончарних центрів України, історія якого розпочалася ще в XV столітті.
Вироби сокальських майстрів легко розпізнати завдяки їхній особливій стилістиці. Вони прикрашені широкими мазками зелених, жовтих та коричневих барв на світлому тлі, а основними декоративними мотивами є птахи, гілки, пишні квіти, соняшники, великі розетки та зображення годинника.
Методика виготовлення ґрунтується на традиційних техніках ручного гончарства та багатоетапному декоративному оздобленні. Сучасні майстри поєднують історичні художні елементи з практичним призначенням виробів, завдяки чому сокальська кераміка залишається актуальною в повсякденному житті.
Традиція її застосування тісно пов’язана з побутом місцевих жителів. У глиняних горщиках, макітрах, глечиках, мисках, баньках, кухлях та дзбанках готують їжу та зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед та інші харчові припаси, а природні властивості глини сприяють тривалішому збереженню температури та смакових якостей страв.
Водночас сокальська кераміка виконує і ритуальну, і декоративну функції. Її використовують під час релігійних свят, родинних торжеств, весіль та обрядових циклів. Декоративні миски, тарілки та кахлі традиційно слугують для прикраси осель, символізуючи добробут, засвідчуючи охайність та естетичний смак родини.
Як зазначили в Мінкульті, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України функціонує з 2012 року. Наразі до нього внесено понад 120 елементів традиційної культури з різних регіонів країни.
Нагадаємо, що цього року Україна офіційно представила вишиванку до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, передавши підготовлене досьє на розгляд Міжурядового комітету організації. За словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики Тетяни Бережної, ця ініціатива спрямована на міжнародне визнання та захист вишиванки як живого символу української національної ідентичності, історії та культурної спадщини.
