Міністерство культури України розробляє комплекс заходів для підтримки книжкової галузі, яка зазнала значних втрат внаслідок російських атак на видавництва, друкарні та книжкові склади. Заступниця міністра культури Богдана Лаюк повідомила про плани відновити державну програму поповнення бібліотечних фондів, запустити швидкі гранти для малих видавництв та запровадити страхування воєнних ризиків для друкованих накладів.
З 2022 року це перша спроба відновити державну програму поповнення бібліотечних фондів українськими книжками. Механізм реалізації програми готується спільно з Міністерством фінансів. Також тривають перемовини з Міністерством освіти щодо закупівлі книжок для шкільних бібліотек.
Разом із Київською школою економіки, «Книжковим Арсеналом» та Українським інститутом книги, Міністерство культури працює над програмою швидких грантів для малих видавництв, яка передбачатиме, зокрема, фінансування друку книжок. Умови програми та старт фандрейзингової кампанії з партнерами будуть оголошені невдовзі.
Серед інших запланованих ініціатив:
- Розширення програми «Тисячовесна» на книжки у 2027 році та її адаптація до потреб книжкової індустрії.
- Компенсація витрат на оренду приміщень для книгарень.
- Розширення програми «єКнига».
- Страхування воєнних ризиків для готових книжкових накладів.
- Залучення міжнародного фінансування.
Наразі постраждалі підприємства вже можуть отримати гранти за програмою «Власна справа» у розмірі до 2,5 млн грн. Друкарні також мають змогу скористатися грантами для переробних підприємств на відновлення виробництва, сума яких сягає 16 млн грн.
«Ми вже втратили у вогні щонайменше третину книжок за цей рік. Страждає кожна ланка індустрії. Ми збираємо інформацію про збитки з видавців, книгарів і друкарень, але з різних джерел розуміємо, що втрати величезні, а наслідки будуть разючими. Це книжки, які мали забезпечити обігові кошти й можливість наступних проєктів», — зазначила Богдана Лаюк.
За її словами, знищення книжкових накладів може призвести до зменшення кількості дебютних, україномовних, експериментальних та перекладних видань. Особливо це позначиться на малих та нішевих видавництвах. Фізичне знищення книг матиме негативний вплив на авторів, розвиток літератури та проведення книжкових заходів.
Богдана Лаюк-Неборак закликала читачів підтримувати українські видавництва, купуючи їхню продукцію, місцеві ради — виділяти кошти на поповнення бібліотечних фондів, а дистриб’юторів — не розпродавати залишки книг зі складів за заниженими цінами.
У Міністерстві культури також проводять міжвідомчі наради та співпрацюють з партнерами для залучення коштів на пільгове кредитування видавців. «Сьогодні українська книжка й українська література знову в моменті великої загрози», — підкреслила Лаюк-Неборак.
Нагадаємо, 2 липня внаслідок російської атаки було зруйновано центральний склад логістичної компанії Denka Logistics, де зберігалися книжки видавництва BookChef. Було знищено близько 800 тисяч примірників. У ніч на 19 липня російський обстріл спричинив знищення складу видавництва «Книголав», де загинуло близько 250 тисяч книжок, а також друкарні групи «Конві».
1 серпня під час російського обстрілу Харкова було пошкоджено склади видавництва «Ранок», де також зберігалася продукція «КнигоЛенду», «Фабули», READBERRY та Korali books. Внаслідок пожежі згоріли, зокрема, 600 тисяч підручників. Загальні збитки оцінюються у 8 млн примірників.
У ніч на 16 серпня, під час російської атаки на Київ, постраждали офіси та склади видавництв «Наш Формат», «Лабораторія», BookChef та РМ біля станції метро «Почайна», а також книжковий ринок «Петрівка».
У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки на Київ та область безпілотник влучив у склад «Нової пошти» у Святопетрівському. Там зберігалися книжки книгарень Readeat і Book.ua, видавництв «Основи», «Крапки», «Муркіт», «Хто це», Creative Women Publishing, «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Стилет і стилос», ІРІО та інших. Також згорів склад видавництва Vivat у Києві.
Знищені влітку наклади становлять майже третину від загального обсягу книжок, виданих у 2025 році.