Давній Апулей одного разу зауважив, що якби Венера не мала світле волосся, боги не відчували б до неї симпатії. І це відображає римське розуміння вроди. Їхній еталон був надзвичайно яскравим. Ідеальна жінка повинна була бути блондинкою зі сяючою шкірою, одягненою у тонкий шовк та прикрашеною коштовним золотом. Навколо неї мали бігати такі ж світловолосі діти, а також крутитися світловолосі рабині. І десь на задньому плані мав стояти чоловік у білосніжній тозі, який оплачує все це розкішне життя, передає Ukr.Media.
Якщо греки захоплювалися атлетичною статурою, то римляни відрізнялися практичністю. Їхня краса завжди несла в собі цілком зрозумілий зміст — успішний шлюб і високе положення.
Візьмемо, наприклад, шкіру. Засмагла шкіра вказувала лише на одне: ти працюєш на полі. Аристократка ж повинна була бути блідою, як слонова кістка, оскільки її єдиний контакт з сонцем — це випадковий промінь, що проникає крізь коштовні фіранки у віллі. Тому використовувалося все. Дружина імператора Нерона, Поппея Сабіна, так обожнювала ванни з ослиним молоком, що брала з собою в подорожі цілі табуни цих нещасних звірів.
До речі, якщо ви десь натрапляли на нісенітницю про те, що римлянки для блідості вживали деревний алкоголь — забудьте. Не знаю, хто це вигадав, але в Античному Римі не могли виготовляти спирт, а навіть якби й намагалися, вони б не стали красивими, оскільки померли б після першого ж ковтка. Римлянки були одержимі зовнішністю, але точно не прагнули до самознищення.
А ось чим вони насправді отруювалися, так це свинцевими білилами. Шкіра від них набувала сірого відтінку та покривалася виразками, але замість того, щоб позбутися цього засобу, жінки просто наносили ще більш товстий шар. Нічого не нагадує?
З волоссям також доводилося експериментувати. Брюнеткам, щоб відповідати моді, потрібно було змащувати голову сумішшю козячого сала і золи з бука, а потім годинами перебувати під сонцем. Щоб обличчя при цьому не засмагало, на нього надягали щось на зразок мішка з отвором на маківці. Якщо ж після таких тортур волосся випадало, завжди можна було придбати перуку. Найкраще — зрізану з голови якоїсь полоненої германки. Це зручно, коли твоя імперія безперервно з кимось воює.
Сьогодні ми платимо салонам краси, а в Римі купували самих фахівців. Поняття «ars ornatrix» означало мистецтво прикрашання, і експерти в цій галузі коштували величезних грошей. Рабиня-візажистка або перукарка могла коштувати більше, ніж сильний гладіатор. Заможні матрони взагалі не відвідували громадські лазні — у них вдома працював персонал із сотні дівчат, які лише те й робили, що вискубували, змащували оліями та розтирали свою господиню.
Фігура також повинна була відповідати вимогам. Надмірна худорба не заохочувалася. Римляни хотіли бачити перед собою майбутню матір своїх спадкоємців, тому стегна повинні бути широкими, а хода — плавною та величною. Ніякої метушні. Жінка повинна була поводитися так, ніби вона вже контролює половину цього світу.
І, до речі, вони дійсно мали владу. Поки чоловіки воювали у нескінченних війнах, римські вдови спокійно керували бізнесом, купували нерухомість і розпоряджалися величезними багатствами.
Тому наступного разу, коли ви чекатимете, поки ваша дружина збереться на вечерю, або побачите рахунок за її догляд, просто заспокойтеся. Радійте, що вам не потрібно купувати їй рабиню-перукарку, а у вашому дворі не пасуться сотні ослиць для щовечірньої ванни. І так, свинцю в косметиці більше немає.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Римлянки труїлися свинцем заради статусу, а ми — філерами та фільтрами. Чи вартий «ідеальний» фасад таких жертв?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
👑 Краса варта всього 🌿 Здоров'я — пріоритет 🤔 Все добре в міру
📊 Карта думок
👑 Краса варта всього 0% 🌿 Здоров'я — пріоритет 0% 🤔 Все добре в міру 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!