Поділитися
Стародавньогрецька естетика — це втілення витонченості, простоти та природної елегантності. Її ключові особливості — вільний крій, плавне драпірування, органічні силуети та відсутність складних швів. Одяг створювався безпосередньо на тілі, формуючись за допомогою складок, застібок-фібул та поясів. Основою античного гардероба слугували хітони, пеплоси та гіматії, виготовлені з легкого льону або тонкої вовни нейтральних кольорів. Сучасна мода не перестає черпати натхнення з цієї естетики: саме античність подарувала нам популярний силует “ампір” із завищеною талією, сукні з відкритим плечем та дрібне плісування. Ми помітили відлуння цього стилю в багатьох літніх колекціях українських брендів.
Плісування
В античній культурі плісирування було не просто декоративним елементом, а справжнім мистецтвом створення об’єму та скульптурних форм за допомогою текстилю. Античні майстри досягали дрібних, рівних складок без використання сучасних хімічних засобів чи прасок. Процес вимагав терпіння та часу: спочатку тканину змочували та закріплювали, потім формували складки — вручну закладали її у дрібні згини, стискали та залишали висихати під сонцем або фіксували за допомогою нагрітих кам’яних чи металевих валиків. Минули століття, а робота з плісе не стала значно простішою. Це добре знають в українському бренді J’amemme, для якого ця техніка стала візитівкою ще з першої колекції. У сезоні весна-літо 2026 дизайнерка Юлія Ярмолюк створила невагомі вбрання, які неодмінно оцінили б давньогрецькі богині. Цю білу сукню ми так і бачимо на Афіні.
Реклама.
J'amemme
Сукня-сітка
Якщо класичне давньогрецьке плісування уособлює раціональність, порядок і архітектуру, то плетіння та сітка — це стихія води та справжня магія. Саме її використали художники з костюмів у фільмі “Одіссея” Крістофера Нолана для створення образу німфи Каліпсо. Сітка тут символізує її чари та невидимі нитки, якими вона приваблює Одіссея. Це одяг-метафора: витончений, але міцний полон. Чудові плетені сукні для відпочинку ми знайшли в нових колекціях Otaje та Papaya.
Otaje
Papaya
Мистецтво драпірування
Драпірування в Давній Греції — це філософія взаємодії між трьома елементами: прямокутним шматком тканини, людським тілом та силою тяжіння. Греки майже не займалися кроєм чи шиттям у сучасному розумінні. Форма виникала виключно завдяки тому, як полотно спадало, закріплювалося та обтягувалося. Драпірування стало головною візуальною характеристикою весняно-літньої колекції Marianna Senchina. Дизайнерка поєднала його зі стриманою світлою палітрою та важливою для античної культури концепцією “живої сукні”, яка змінює форму під час руху. У колекції BEVZA драпірування, навпаки, виглядає більш структурним та архітектурним.
Marianna Senchina
BEVZA
KOLOSOVA
Накидки
Накидки були невід’ємною частиною гардероба в античні часи. Оскільки одяг не шили за складними викрійками, прямокутні шматки тканини використовувалися не лише для збереження тепла, а й для демонстрації статусу, обгортаючись навколо тіла. Права рука залишалася повністю вільною, а тканина вільно спадала через ліве плече та спину, формуючи характерний силует сучасного асиметричного кейпа. У сучасній моді кейпи також часто асоціюються з античною естетикою. Нам подобається, коли вони стають частиною вишуканих суконь, як у колекціях ELENAREVA та Anna October.
ELENAREVA
Anna October