7 січня 1985 року з’явився на світ автогонщик Льюїс Гамільтон, котрий вже встиг стати семиразовим тріумфатором чемпіонату світу у Формулі-1 та навіть удостоївся титулу лицаря Британської імперії від королеви Єлизавети II у 2021 році. Окрім того, його вважають справжнім символом сучасної моди. У цьому матеріалі розповідаємо, як хлопчик із лондонського передмістя перетворився на одного з головних персонажів сучасної моди.
Льюїс Гамільтон під час Met Gala 2024
Льюїс Гамільтон народився 1985 року в Стівеніджі — невеликому містечку на півночі від Лондона. Його батько, Ентоні Гамільтон, працював на кількох роботах, щоб дати синові можливість брати участь у картингових перегонах. Мотоспорт — один з найбільш фінансово затратних видів спорту у світі, і потрапити туди без вагомих фінансових можливостей майже неможливо. Але після того, як Льюїс у п’ятирічному віці отримав радіокеровану машинку і переміг з нею у місцевому змаганні, у нього зародилася невідступна мрія — опинитися за справжнім кермом. У шість років він почав займатися на картах, а в десять — виграв національний чемпіонат. На трасі йому безперервно доводилося підтверджувати своє право перебувати серед учасників: він був єдиним гонщиком африканського походження, без дорогого обмундирування чи додаткових деталей. Але незважаючи на це, перемагав знову і знову. У 1998 році його запросили до юніорської програми підтримки McLaren і Mercedes, а у 2007-му він дебютував у Формулі-1.
Льюїс Гамільтон — єдиний темношкірий водій в історії F1. І водночас — семиразовий чемпіон світу, який ділить рекорд за числом титулів у цьому виді спорту тільки з Міхаелем Шумахером, а також абсолютний рекордсмен за числом перемог, стартів з лідируючої позиції та фінішів на п’єдесталі. Крім безпрецедентних досягнень у своїй справі, він використовує свою популярність та успіх у соціально-культурних сферах. Зокрема, він змінює уявлення про те, яким може бути атлет, що означає чоловічий стиль і як одяг може бути не просто складовою іміджу, а методом комунікації зі світом.
У Формулі-1 мода до приходу Льюїса сприймалася як зайва розкіш — майже як порушення дисципліни. Його дебют у команді McLaren у 2007 році супроводжувався не лише обмеженнями в одязі, але й негласним очікуванням дотримання “протоколу”: командна форма, корпоративна стриманість, мінімум індивідуальності. У перші роки він з’являвся в речах FUBU і Timberland — і це викликало здивування і роздратування керівництва. Але це був його вибір: усвідомлений, вкорінений в культурі, яка формувала його змалку. В інтерв’ю Vogue він зізнався, що в юності носив речі Tommy Hilfiger, які знаходив на секонд-хендах — тому що саме ці речі бачив у музичних кліпах. І саме через них вчився бути собою.
Сьогодні його образи з паддоку — зони в автоспорті, де гонщики перебувають до і після заїзду, — це естетичні та концептуальні жести. Для Гран-прі в Нідерландах він обирає асиметричний трикотаж Jawara Alleyne. Для Монци — кастомізований комплект Burberry. В Остіні — графічна футболка Diesel. У Лас-Вегасі — жакет і завищені штани Bottega Veneta. У кожному з цих образів — точне відчуття моменту і місця.
Разом зі стилістом Еріком МакНілом Льюїс Гамільтон обмірковує кожен свій вихід — від фактури костюма до кольору шкарпеток. Образи Льюїса завжди мають підтекст. Наприклад, платиновий годинник IWC з турбійоном і діамантами — алюзія на хронометричну точність у спорті, де вирішують тисячні частки секунди. Усе зрежисовано до деталей: окуляри з геометричною оправою, кільця, кольорові акценти. Іронія, текстура, перебільшення — усе під контролем. У стилі Гамільтона є настрій, візія і точне розуміння того, як мода може стати інструментом для самовираження та трансформації культурного ландшафту.
Після оголошення переходу до Ferrari у 2025-му Льюїс Гамільтон відкрив нову візуальну сторінку — і зробив це влучно та ефектно. На першій зустрічі з командою в Маранелло він з’являється у пальті Ferragamo — італійського бренду, що гармоніює з ДНК нової команди. Вінтажний костюм у тонку смужку, біла сорочка з краваткою, чоботи Louboutin із червоною підошвою — тут кожен елемент легко зчитується: Італія, історія, швидкість, командний колір. Фото біля Ferrari F40 перед офісом Енцо Феррарі миттєво розлетілося соцмережами. Шанувальники назвали цей вихід “легендарним”. І це дійсно так — символізм як складова стратегії.
Реклама.
Саме тому Met Gala у 2025 році — закономірна вершина модної, публічної та культурної еволюції Гамільтона. Виставка Інституту костюма Superfine: Tailoring Black Style під керівництвом професорки Моніки Л. Міллер — подія, що повертає увагу до дендизму як інтелектуального, соціального, культурного феномену. Гамільтон — співголова заходу разом із Колманом Домінго, A$AP Rocky, Фарреллом Вільямсом та Леброном Джеймсом. Своє місце на Met Gala він отримав ще у 2015-му, а у 2021-му вирішив бути не просто гостем. Того року він придбав стіл і запросив за нього молодих темношкірих дизайнерів. Цей вчинок став передумовою до формування його бачення індустрії та змін, які він прагне реалізувати. Він почав міркувати над тим, як надати більше простору і допомоги тим, чий талант раніше залишався непоміченим.
Мода стала його сферою впливу. П’ять капсул із Tommy Hilfiger (2018–2020), повна залученість у дизайн, виробництво, промо. У 2024-му — колекція з Кімом Джонсом для Dior: твідові піджаки з африканськими мотивами, трикотажні структуровані речі, кольорові парки, складні елементи спортивного крою: об’ємні куртки, багатошарові костюми, технічні тканини. У 2025-му — глобальна співпраця з Lululemon: чоловіча лінія з акцентом на матеріали, анатомію, тілесність. В інтерв’ю для GQ він пояснює: “Для мене важливо те, як тканина відчувається на шкірі. Я не можу носити щось неприємне до тіла, — в одязі має бути комфортно”.
Гамільтон розглядає моду як індустрію майбутнього. У 2020 році він заснував власний бренд Plus 44 — названий на честь гоночного номера, під яким виступає у Формулі-1. Це не фабрика з виробництва мерчу, а незалежна креативна платформа, що працює на перетині моди та культури. Серед головних колаборацій бренду — колекції з Takashi Murakami, The Hundreds, Bram Valbracht. Кожен дроп Plus 44 — це продуманий проєкт із візуальним кодом і позицією. Паралельно Гамільтон підтримує Wales Bonner, Martine Rose, веде перемовини про фінансування молодих брендів і вивчає структуру модного бізнесу. Його амбіція — створити альтернативу традиційним холдингам на зразок LVMH: не конгломерат для гучних імен, а робочу інфраструктуру для незалежних талантів, які потребують доступу до ресурсів.
Варто згадати ще одну його важливу частину життя — музику. Він пише треки, грає на фортепіано, організовує авторські кемпи з продюсерами. Для Льюїса музика — не забава, а метод перезавантаження і самовираження. Він працює з композиторами, записує інструментальні партії, експериментує зі звуком і структурою треків. Чи випустить він колись власний — невідомо, але щиро на це сподіваємося.
Через музику він потрапив у творче середовище, яке стало фундаментом для іншої важливої частини його життя — продюсування. У 2025 році вийде стрічка “F1” режисера Джозефа Косінскі (Top Gun: Maverick), яку продюсує власна компанія Гамільтона — Dawn Apollo Films. Бред Пітт, Демсон Ідріс, знімання на реальних трасах, поради з водіння, редагування сцен, робота з каскадерами — він брав участь у ключових етапах створення стрічки. Його досвід — безцінний капітал для кіно про автоспорт. Він знає, що таке справжнє змагання, справжній тиск і справжній тріумф. І цей фільм має якнайкраще передати всі ці аспекти.
У 2025 році він — гонщик Ferrari, амбасадор світових брендів, співголова Met Gala, дизайнер, продюсер фільму з Бредом Піттом і музикант із власною студією. Але попри всі титули, найточніше визначення його ролі — культурний новатор.
