Символ архітектури та культури Карпат у Яремче
Ресторан «Гуцульщина» був зведений у 1956 році за задумом архітектора Івана Боднарука. Місце, збудоване майстрами з Косова без використання жодного цвяха, миттєво стало обличчям Карпат. Протягом десятиліть тут відвідували знані політики, митці та діячі культури, серед яких були Володимир Івасюк, Василь Зінкевич та Ліна Костенко. У просторі «Гуцульщини» знімали і карпатські кінофільми, такі як «Олекса Довбуш» та «Король Гір».

Влітку 2025 року ресторан отримав нове життя завдяки новим власникам Ігорю Штогрину та Андрію Бакаю. Вони ініціювали відновлення історичної споруди: очистили дерев’яні колоди, відновили покрівлю та зберегли оригінальні елементи інтер’єру — косівську кераміку та глиняний посуд.

Ігор Штогрин стверджує, що реставрація врятувала будівлю.
«Нашою метою було зберегти атмосферу “Гуцульщини”. Ми прагнули відновити, а не просто зробити “ремонт”. Було складно знайти справжніх фахівців з дерева, які розуміють, як працювати з таким історичним об’єктом. А коли розпочали реставрацію, виявилося, що стан будівлі набагато гірший, ніж ми очікували», — ділиться співвласник закладу.



У відродженій «Гуцульщині» можна посмакувати страви з традиційної кухні — зокрема, вареники з чорницею, банош з полонини, терченики з м’ясом та грибним соусом, а також сирні книглі із зеленню та грибами.
Разом з тим, частину меню для оновленого ресторану створив шеф-кухар Євген Клопотенко. Аби перейняти автентичність, він здійснив гастрономічну експедицію Карпатами та відтворив 12 традиційних гуцульських страв: лютий сир, тертюхи, буришник, гуслянку, токан та інші місцеві делікатеси.
«Мені імпонують проєкти, в яких ти можеш допомогти відродити те, що важливе для України», — розповідає Євген Клопотенко.
Офіційне відкриття «Гуцульщини» відбулося 28 серпня — в цей день у ресторані пройшла тематична урочиста вечеря, де гості дегустували сім ексклюзивних страв від Євгена Клопотенка. Здавалося б, звичні страви — зокрема, грибна зупа чи банош — подавалися через зміну форми або навіть агрегатного стану. Наприклад, борщ приготували у вигляді чотирьох соусів — скуштувавши їх із хлібом, відвідувачі отримували інтенсивний смак української страви.

Захід став особливим завдяки поєднанню українських традицій із сучасністю. Вечерю доповнювало вино, а за добрий настрій гостей відповідали ведучі заходу — гумористичний колектив «Дикі гуцули». Ліричну атмосферу події створили вірші, які читала поетеса Дарʼя Лісіч, а на відчуття ностальгії та спогадів надихнув виступ Івана Поповича — співака, чий голос звучав у стінах закладу майже 40 років тому.

У планах команди ресторану — стати культурно-гастрономічним осередком Карпат, де поєднуються кухня, культура та історія, зберігаючи унікальність і дух краю.
