3 вересня в український прокат виходить «Надія» – науково-фантастичний екшн, який став одним з головних відкриттів Каннського кінофестивалю

Майкл Фассбендер та Алісія Вікандер на прем’єрі в Каннах
«Надія» насамперед привертає увагу зірковим акторським складом: Майкл Фассбендер та Алісія Вікандер грають прибульців, Тейлор Расселл і Кемерон Бріттон перевтілюються в невідомих істот, а південнокорейська акторка Хойон — зірка «Гри в кальмара» та обличчя Louis Vuitton, Lancôme — вперше виходить у повнометражному кіно в ролі поліцейської.

Хойон у фільмі «Надія»
«Надія» починається як історія про невідому істоту, що з’являється біля маленького корейського містечка, але дуже швидко виходить за межі звичного sci-fi. Режисер На Хон Джін змішує фантастику, горор, екшен і драму, не даючи глядачеві остаточно зрозуміти, з яким саме фільмом він має справу.
«Підхід до цього жанру здався мені неймовірно свіжим. Я дуже захоплююся поглядом На Хон Джіна на людство — його способом показувати людські недоліки й чесноти, сміливість і вразливість», — говорить Майкл Фассбендер.
Фассбендер і Алісія Вікандер грають прибульців, а Тейлор Расселл і Кемерон Бріттон — інших невідомих представників цього світу. Щоб вигадати всесвіт прибульців, команда працювала майже 7 років та створила понад 30 000 концепт-артів – від художників із різних країн. Команда свідомо відмовилася від звичного образу кіно-прибульця: кожна істота мала власну фізіологію, поведінку й характер, а акторські перформанси поєднали з motion capture. У результаті невідоме у фільмі має не одну форму – і не зводиться до простого поділу на «людей» та «монстрів».

Майкл Фассбендер
Серед цих персонажів опиняється і Хойон — молода поліцейська Сон Е. Для топмоделі це перша повнометражна роль, яка одразу привела її до основного конкурсу Канн. До зйомок акторка готувалася шість місяців: тренувалася зі зброєю, опановувала керування автомобілем із механічною коробкою передач і екстремальний дрифт. Для роботи з 5-кілограмовою гвинтівкою вона також займалася силовими тренуваннями та набрала чотири кілограми м’язової маси.

Кадр з фільму «Надія»
Але «Надія» захоплює не лише незвичним кастом. За прибульцями та масштабним екшеном На Хон Джін ховає значно простішу і тривожнішу історію про людей: що відбувається, коли ми зустрічаємо щось, чого не можемо пояснити? Чи обов’язково невідоме стає ворогом?
«В основі всіх трагедій світу лежить непорозуміння», — говорить режисер. Можливо, саме тут і криється каннський ефект «Надії». Це не просто ще один фільм про прибульців. Це масштабне жанрове кіно, яке залишає простір для сумнівів і не дає простих відповідей, змушуючи дивитися на «іншого» не лише як на загрозу. Саме ця непередбачуваність зробила «Надію» однією з найбільш інтригуючих прем’єр фестивалю.
В українському прокаті з 3 вересня
