Колонка письменника, кандидата філологічних наук, доцента і завідувача кафедри журналістики В`ячеслава Васильченка
Передмова. Хочу відкрити страшну таємницю: я люблю футбол (у всіх його проявах). І сам граю, і, зрозуміло, часто переглядаю матчі. Але оскільки я великий зануда (бо чіпляюсь до всіх, хто говорити чи пише неправильно), футбольні коментатори від мене теж вигрібають (охочі легко можуть знайти мої матеріали з конструктивною критикою мовлення цієї касти спортивних журналістів). Бо вони теж мавпують (на жаль, не ангели — це я не про свого часу популярний співочий дме). Особливо болючими ударами під дих, на мій погляд, є такі шедеври: «Оболонь» і «Зоря» наколотили один одному шість м’ячів; «”Наполі” наколотив “Ювентусу” 5 м’ячів»; «Найбільше постаралися “Інтер” та “Палермо”, які набили 5 м’ячів на двох».
Частина І. Чаєколотильна. Колись, коли я носив погоні з великими зірками, начальник медслужби розповідав, як він за годинник «ЧіЧіЧіПі» навчався в країні запоребрикових дикунів, що походять від андрофагів (так ці племена називав Геродот, буквально це слово означає «людожери»). (зрозуміло, мовою тамтешніх («який є там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йдеться») племен) у нього вирвалося «бити чай». чай”?» — обурилася носійка скрєп, які ними ще не стали, але десь у глибині свідомості вже зароджувалися. Однак будьмо справедливі: питання абсолютно логічне. бити, розбивати, розколювати, гадати, тепер усім зрозуміле здивування тої представниці країни вкрадених балалайок, самоварів і матрьошок.
А далі в мене суголосне (тобто — співзвучне) питання: «Як можна “кололити м`яч?”», оскільки наше слово колотити має такі значення: «1. Розмішувати що-небудь рідке. // Робити каламутним; каламутити. 2. Певним способом виготовляти (про масло). 3. Викликати неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати проти кого-, чого-небудь. // Викликати замішання, хвилювання, збентеження. // Трусити від гніву, роздратування». І що з цього «тулиться» до м՚яча? Зате до чаю — залюбки: «Потім укинув у чай ложку меду й став колотити»; «Серед особливих звичок помічено бажання плювати в чужі чашки та колотити чай пальцем»; «Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай».
«Так не чесно! — вигукне читач. — Перше речення ти взявши зі свого роману «Притулок для швидкого біса».
«Щоправда, — відповім я. — Натомість два наступні — вже інші автори… Гм… Але ж я теж ніби українець»…
Близьким до нашого є слово розмішувати / розмішати («мішаючи, розводити, розбавляти що-небудь рідке або сипке, надаючи йому рівномірної густоти чи складу»). Ось його використання в контексті нашої розмови: «Тому радять розмішувати чай лише за годинниковою стрілкою»; «Ольга Фреймут розповіла, як правильно розмішувати чай»; «Як розмішувати ложкою цукор — за годинниковою стрілкою чи проти?».
Родичем до нього є слово мішати («З використаням мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь / Сполучати що-небудь різнорідне / Переміщуючи, порушувати порядок розташування чого-небудь»). Фразеологізм із ним — мішати (змішувати) з землею кого-небудь — «паплюжити» (тобто «брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; ганьбити»). Водночас — УВАГА — воно не синонімічне до слова «заважати».
Омонім (формально ідентичне) до розмішувати (розмісити) має значення «місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в՚язку масу». Згадаємо тут і слово місити («розминати яку-небудь густу в`язку масу, змішуючи, перемішуючи її»). Воно «оселилося» у сталих висловах місити болото (грязюку, версту і т. ін.) — «йти або їхати по грязькій дорозі» та місити діжу — «перемішувати вчинене на хліб тісто в діжі». У переносному значенні («завдавати ударів; бити») це слово вживають у розмовному мовленні.
Частина ІІ. Ударно-гатильна. Шкода, але не читають футбольні коментатори мої поради (і не тільки мої) та й не дивляться мої передачі (думаю, інших авторів теж). Бо вони й далі торочать («говорять те сАме, повторюють щось кілька або багато разів») своє: «З лету вколотив м`яч у кут воріт!»; «Вколотив м`яч у власні ворота!» Маю надію (і вона вмирати не планує ні першою, ні останньою), що хтось випадково їм підкаже: подібну дурню можна легко виправити такими дієсловами:
а) бити («Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось / Завдавати ударів кому-небудь»: набили 5 м՚ячів);
б) гатити («Ударяти, стукати по чому-небудь, у щось / Бити по чому-небудь / Стріляти по кому-, чому-небудь, в когось, щось») // вгатити («влучити в що-небудь (кулею, снарядом і т. ін.)»: гатили по воротах / угатив м`яч у сітку);
в) вганяти / уганяти // ввігнати / увігнати («з силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь»: увігнав м`яч у кут воріт);
г) заганяти («різкими вправними рухами, точними ударами спрямовувати у що-небудь»: загнав м`яч у власні ворота).
Тож, раптом хтось знає футбольних коментаторів, перекажіть їм. Дуже хочеться чути правильне й гарне. Бо ми ж не андрофаги.
Більше тут:
Колонка письменника, кандидата філологічних наук, доцента і завідувача кафедри журналістики В`ячеслава Васильченка
Передмова. Хочу відкрити страшну таємницю: я люблю футбол (у всіх його проявах). І сам граю, і, зрозуміло, часто переглядаю матчі. Але оскільки я великий зануда (бо чіпляюсь до всіх, хто говорити чи пише неправильно), футбольні коментатори від мене теж вигрібають (охочі легко можуть знайти мої матеріали з конструктивною критикою мовлення цієї касти спортивних журналістів). Бо вони теж мавпують (на жаль, не ангели — це я не про свого часу популярний співочий дме). Особливо болючими ударами під дих, на мій погляд, є такі шедеври: «Оболонь» і «Зоря» наколотили один одному шість м’ячів; «”Наполі” наколотив “Ювентусу” 5 м’ячів»; «Найбільше постаралися “Інтер” та “Палермо”, які набили 5 м’ячів на двох».
Частина І. Чаєколотильна. Колись, коли я носив погоні з великими зірками, начальник медслужби розповідав, як він за годинник «ЧіЧіЧіПі» навчався в країні запоребрикових дикунів, що походять від андрофагів (так ці племена називав Геродот, буквально це слово означає «людожери»). (зрозуміло, мовою тамтешніх («який є там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йдеться») племен) у нього вирвалося «бити чай». чай”?» — обурилася носійка скрєп, які ними ще не стали, але десь у глибині свідомості вже зароджувалися. Однак будьмо справедливі: питання абсолютно логічне. бити, розбивати, розколювати, гадати, тепер усім зрозуміле здивування тої представниці країни вкрадених балалайок, самоварів і матрьошок.
А далі в мене суголосне (тобто — співзвучне) питання: «Як можна “кололити м`яч?”», оскільки наше слово колотити має такі значення: «1. Розмішувати що-небудь рідке. // Робити каламутним; каламутити. 2. Певним способом виготовляти (про масло). 3. Викликати неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати проти кого-, чого-небудь. // Викликати замішання, хвилювання, збентеження. // Трусити від гніву, роздратування». І що з цього «тулиться» до м՚яча? Зате до чаю — залюбки: «Потім укинув у чай ложку меду й став колотити»; «Серед особливих звичок помічено бажання плювати в чужі чашки та колотити чай пальцем»; «Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай».
«Так не чесно! — вигукне читач. — Перше речення ти взявши зі свого роману «Притулок для швидкого біса».
«Щоправда, — відповім я. — Натомість два наступні — вже інші автори… Гм… Але ж я теж ніби українець»…
Близьким до нашого є слово розмішувати / розмішати («мішаючи, розводити, розбавляти що-небудь рідке або сипке, надаючи йому рівномірної густоти чи складу»). Ось його використання в контексті нашої розмови: «Тому радять розмішувати чай лише за годинниковою стрілкою»; «Ольга Фреймут розповіла, як правильно розмішувати чай»; «Як розмішувати ложкою цукор — за годинниковою стрілкою чи проти?».
Родичем до нього є слово мішати («З використаням мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь / Сполучати що-небудь різнорідне / Переміщуючи, порушувати порядок розташування чого-небудь»). Фразеологізм із ним — мішати (змішувати) з землею кого-небудь — «паплюжити» (тобто «брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; ганьбити»). Водночас — УВАГА — воно не синонімічне до слова «заважати».
Омонім (формально ідентичне) до розмішувати (розмісити) має значення «місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в՚язку масу». Згадаємо тут і слово місити («розминати яку-небудь густу в`язку масу, змішуючи, перемішуючи її»). Воно «оселилося» у сталих висловах місити болото (грязюку, версту і т. ін.) — «йти або їхати по грязькій дорозі» та місити діжу — «перемішувати вчинене на хліб тісто в діжі». У переносному значенні («завдавати ударів; бити») це слово вживають у розмовному мовленні.
Частина ІІ. Ударно-гатильна. Шкода, але не читають футбольні коментатори мої поради (і не тільки мої) та й не дивляться мої передачі (думаю, інших авторів теж). Бо вони й далі торочать («говорять те сАме, повторюють щось кілька або багато разів») своє: «З лету вколотив м`яч у кут воріт!»; «Вколотив м`яч у власні ворота!» Маю надію (і вона вмирати не планує ні першою, ні останньою), що хтось випадково їм підкаже: подібну дурню можна легко виправити такими дієсловами:
а) бити («Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось / Завдавати ударів кому-небудь»: набили 5 м՚ячів);
б) гатити («Ударяти, стукати по чому-небудь, у щось / Бити по чому-небудь / Стріляти по кому-, чому-небудь, в когось, щось») // вгатити («влучити в що-небудь (кулею, снарядом і т. ін.)»: гатили по воротах / угатив м`яч у сітку);
в) вганяти / уганяти // ввігнати / увігнати («з силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь»: увігнав м`яч у кут воріт);
г) заганяти («різкими вправними рухами, точними ударами спрямовувати у що-небудь»: загнав м`яч у власні ворота).
Тож, раптом хтось знає футбольних коментаторів, перекажіть їм. Дуже хочеться чути правильне й гарне. Бо ми ж не андрофаги.
Більше тут:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *