Цього літа стоїть надзвичайна спека. Європа переживає вже третій інтенсивний наплив спеки від початку року. Знову б’ють температурні рекорди. У різних куточках світу ширяться лісові пожежі. Їх настільки багато, що експерти вже назвали це “вогняною хвилею”.
І хоча багато хто з нас досі поспішає на вулицю, щойно визирає сонце, радіти літу стає дедалі важче. Насолоду від довгого теплого вечора вже складно відокремити від тривожного відчуття, що така погода не є нормальною. Як тішитися сонцем, коли воно водночас нагадує, що з кліматом відбувається щось небезпечне?
У більшості країн світу екстремальну спеку довго сприймали як кліматичну загрозу, що існує десь далеко. Небезпека штормів і повеней тут ні в кого не викликає сумнівів. Натомість на теплу й сонячну погоду чекають увесь рік після довгих і суворих зим. Але поки люди влаштовують барбекю та йдуть до відкритих басейнів, лікарні приймають дедалі більше пацієнтів, які постраждали від спеки. Попередження про небезпеку лісових пожеж лунають усе частіше, а інфраструктура не витримує температур, на які її просто не розраховували.
Особливо тривожно виглядає статистика смертності. Наприклад, для Великої Британії, де спекотне літо ніколи не було нормою, висока температура стала серйозним випробуванням. За результатами аналізу, який провели Метеорологічна служба Великої Британії та дослідники з університетів, після спеки у травні й червні від причин, пов’язаних із високими температурами, померли понад 2700 людей. “Наша країна не пристосована до клімату, у якому ми тепер живемо”, — каже Емма Говард Бойд, голова Національної комісії з ризиків, пов’язаних зі спекою, та ради ClientEarth Group.
Наслідки вже очевидні. Лікарняні палати перегріваються. Залізничні рейки деформуються. Дорожнє покриття розм’якшується. У класах стає настільки спекотно, що діти не можуть нормально навчатися. Під час останніх хвиль спеки служби швидкої допомоги фіксували різке зростання кількості викликів. Через високі температури погіршувався стан людей, які вже мали проблеми зі здоров’ям. Водночас різко зростав попит на електроенергію, а це створювало додаткове навантаження на енергосистему.
Одна проблема спричиняє іншу, а та запускає наступну. Школи та садочки зачиняються, тому що залишатися в класах стає небезпечно. Батькам раптово доводиться шукати, з ким залишити дітей. Через це вони не можуть вийти на роботу. Лікарні, які й без того приймають дедалі більше пацієнтів, опиняються під ще більшим тиском. Ми майже опинилися в надзвичайній ситуації. Кожен має подбати про себе, свою родину, близьких, друзів і сусідів.
Нині це особливо важливо, адже хвилі спеки й досі часто сприймають як приємну літню погоду, а не як небезпеку, до якої потрібно готуватися. Науковці давно попереджають, що через спалювання викопного палива хвилі спеки стають частішими й сильнішими. Саме тому тепер суспільство має навчитися ставитися до екстремальної спеки так само серйозно, як до штормів, повеней та інших небезпечних погодних явищ.
Подивімося на Австралію. Завдяки інформаційним кампаніям у сфері громадського здоров’я люди там звикли шукати затінок, не виходити надвір у найспекотніші години та розуміти, як висока температура впливає на організм. Важливо усвідомити, що за температур, які ми зараз спостерігаємо, вразливою стає кожна людина. Під час хвилі спеки серце працює інтенсивніше. Якщо ви й далі намагаєтеся жити так, як зазвичай, наприклад виходите на пробіжку опівдні, варто зупинитися. Краще прокинутися раніше.
Найважче тривалу екстремальну спеку переносять люди старшого віку, діти, ті, хто працює просто неба, а також вагітні. Нещодавно в межах роботи компанія HERA створили HERA Materna. Це перша у своєму роді система фінансової допомоги, яку підтримують благодійники. Вона призначена для вагітних у різних країнах світу, які через спеку не можуть працювати.
Однак самих лише змін у повсякденних звичках недостатньо. Ми маємо пристосуватися до клімату, у якому живе зараз, а не до того, який хотіла б повернути. На вулицях потрібно висаджувати більше дерев і створювати затінені громадські простори. На будинках варто встановлювати зовнішні віконниці, а для будівництва використовувати світліші матеріали. Нове житло також необхідно проєктувати так, щоб воно менше нагрівалося й довше залишалося прохолодним.
Водночас пристосування до екстремальної спеки не завжди потребує дорогих технологій або повної перебудови інфраструктури. Іноді достатньо розумно використовувати те, що вже є. Такою є наша нова реальність. Ми маємо усвідомити небезпеку спеки й навчитися серйозно ставитися до неї на рівні всієї країни. Можна любити довгі літні вечори, вечері просто неба й радіти рідкісним сонячним дням. Але це не означає, що варто заплющувати очі на те, що відбувається навколо. Справжня небезпека виникає тоді, коли ми й далі сприймаємо екстремальну спеку як звичайну гарну погоду.
“Я розумію, чому так багато людей відчувають тривогу. Іноді я теж тривожуся, — каже Говард Бойд. — Але мені допомагає пам’ять про те, що зміни завжди починалися з людей, яким було не байдуже й які вирішували діяти. Вам не потрібно робити все одразу. Просто почніть із того, що можете зробити зараз. Невеликі кроки, які люди роблять разом, можуть перерости у щось набагато більше. Саме це дає мені надію”.