7 прем’єр, які не можна пропустити цієї осені

Перша вистава Івана Уривського про війну, балет за мотивами поеми Ліни Костенко, “Кассандра” у постановці зірки польського театру Гжегожа Яжини: ми зібрали головні театральні прем’єри вересня.

“Доктор Серафікус”

4, 5 вересня, Малий театр

Вистава за романом “Доктор Серафікус” Віктора Петрова-Домонтовича. Події розгортаються в Києві у 20-ті роки минулого століття, де герої силкуються довести, що “любов — це не просто зітхання під місяцем, а каверзна тригонометрична задача, у котрій гіпотенуза завжди зраджує катетам”, розповідають у театрі. А ще — історія про Василя Хрисанфовича Комаху, який може пояснити усе на світі, та не може самостійно заварити чаю, не породивши чергової екзистенційної кризи.

Музика для вистави створюється разом з музикантами джазового гурту Chubareenee, за костюми відповідає бренд byMe, режисер — Стас Весельський. У ролях — Марія Чуприненко, Христина Дейлик, Ігор Чебан, Ігор Бідненко.

“Сніг у Флоренції”

5, 6 вересня, Одеська Національна опера

В Одесі поставили балетний перформанс “Сніг у Флоренції” за мотивами поеми Ліни Костенко. Музику написав композитор Золтан Алмаші, а за хореографію відповідає Олеся Шляхтич.

У центрі історії – скульптор Джованфранческо Рустичі, який на схилі свого аскетичного життя у монастирських стінах повертається у спогадах до своєї молодості у Флоренції. Перед ним знову постає його минуле: кохана Маріелла, великий Мікеланджело, мистецьке середовище Флоренції та він сам – молодий, успішний, сповнений амбіцій і мрій. Минуле ніби оживає поруч із ним у постаті Молодого Рустичі, змушуючи ще раз прожити найважливіші моменти свого життя й подивитися на власний шлях уже з відстані років.

Костюми для вистави створила лауреатка Шевченківської премії Тетяна Овсійчук, відома роботою над виставами Івана Уривського “Конотопська відьма”, “Макбет”, “Калігула”, а сценографію – художник Петро Богомазов, який працював у тандемі з Уривським над нещодавньою прем’єрою “Одіссея ~ Меотида”.

“Одіссея ~ Меотида”

8-9 вересня, Національний академічний театр Франка

107-й театральний сезон Театр Франка відкрив важливою прем’єрою: Іван Уривський у співпраці з “Азовом” поставив “Одіссею-Меотиду”, де об’єднали поему Гомера з реальними історіями оборонців Маріуполя. Ідея вистави народилася в “Азові” як “спроба зафіксувати історію військового корпусу та історію цієї війни”, і дія вистави розгортається у двох вимірах – світі Пенелопи та Одіссея, який разом із побратимами намагається дістатися додому, – і у двох часових реальностях – античному світі та сьогоденні.

Сам режисер каже, що отримав першу пропозицію від “Азову” ще рік тому, але спочатку відмовився. “Подумав, що це мені не під силу. Я не вмію говорити про війну, я все-таки роблю більш абстрактні вистави… А потім вирішив: треба вчитись і ризикувати”. Головні ролі у виставі грають Акмал Гурєзов, Данііл Мірешкін, Віталій Ажнов, Олена Хохлаткіна, Дарія Легейда, Марія Рудинська та інші.

Як створювалась “Одіссея ~ Меотида”, читайте за посиланням.

“Варіації Доніцетті”

10 вересня, Національна опера

Instagram

(@nationaloperaukraine)

У репертуарі Національної опери вперше з’явиться балет одного із найвидатніших хореографів ХХ століття, засновника Школи американського балету Джорджа Баланчина. “Варіації Доніцетті” – одноактний неокласичний балет Баланчина на музику з опери “Дон Себастьян” Гаетано Доніцетті, прем’єра якого відбулася у 1960 році у виконанні трупи New York City Ballet. Костюми для “Варіацій Доніцетті” створила Варвара Каринська – всесвітньовідома американська дизайнерка родом із Харкова.

Над постановкою працює відомий американський хореограф Олексій Ратманський.

“КАСС_АНДРА”

12 і 13 вересня, Національний академічний театр Лесі Українки

Instagram

. (@lesyatheatre.kyiv)

Найочікуваніша вистава осені – “Кассандра”, над якою працює зірка сучасного польського театру Гжегож Яжина. Її створено у співпраці театру Франка, драматичного театру імені Лесі Українки та громадської організації “СКЕНА”. У постановці режисер вибудовує історію на перетині давньогрецького міфу про троянську царівну-пророчицю, однойменної п’єси Лесі Українки та свідчень жінок про життя у воєнній Україні. П’єса створюється просто на сцені – під час репетицій і живих розмов з акторами театрів Івана Франка та Лесі Українки: Віталієм Ажновим, Акмалом Гурєзовим, Ольгою Голдіс, Тетяною Міхіною та іншими. Досвід українських жінок стає точкою відліку для переосмислення міфу про Кассандру, чиї пророцтва про наближення катастрофи залишилися непочутими. Події розгортаються в античності та в наші дні. Ці два світи поєднує Касс (її грає Наталія Кобізька) – жінка, яка одного дня втрачає пам’ять.

“Терапії”

12 і 13 вересня, Театр на Лівому березі

Ось як розповідають у театрі про цю постановку:

Шість жінок опиняються поруч у момент, коли життя перестає бути абстракцією. І раптом виявляється, що воно складається не тільки з того, чого ми боїмося. Воно складається з дурних жартів, незручних запитань, любові, злості, чужих звичок, власного тіла, бажання подобатися, сварок, ніжності і планів на завтра. Вони не знають, як треба, але продовжують жити.

“Терапії” – вистава про те, що ми завжди більші за те, що з нами відбувається. Вистава-переможець фестивалю “Митниця. Нова режисура” – 2025. Режисер вистави – Артем Мяус.

“Тигролови”

22 вересня, Театр “Золоті ворота”

Стильну постановку культового роману Багряного “Тигролови” зробив актор Театру Франка та режисер Павло Шпегун. Відому історію Григорія Многогрішного, який втікає з радянського “ешелону смерті” та ховається в лісах Сибіру, Павло Шпегун подає через естетику японських театрів кабукі та но. У виставі задіяні студенти та молоді актори: Богдан Буйлук, Христя Люба, Артем Пльондер, Ян Корнєв, Євгенія Косенко, Наталія Налімова, Дуня Рибальченко, Даніела Рибальченко, Іоанна Дерев’янчук, Артем Живаєв, Варвара Сафронова, Мар’яна Солодовнік.

“У нас сформувалася сильна й дуже жива команда, яка справді захоплена процесом. Ми знайшли цікавий підхід через живу музику: вона веде сцени й дає розігратися глядацькій уяві. Навіть зброя у виставі передається через музику — бо нам, українцям, не потрібно бачити зброю, щоб її уявити”, — коментує Павло Шпегун.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *