Тетяна Лукинюк, генеральна менеджерка Google в Україні, спеціально для Vogue Ukraine Leaders обирає книжки, які допомагають краще розуміти себе й інших та ухвалювати складні рішення.
“Понад дев’ять років я очолюю книжкову спільноту Kyiv Bookworms Club, де ми читаємо й обговорюємо світову класику та сучасні твори, — розповідає Тетяна. — Для мене це інструмент розвитку мислення й емпатії. Саме тому, попри професійний інтерес до бізнес-літератури, менеджменту та штучного інтелекту, особливе місце в моїй бібліотеці посідає художня проза. Вона вчить бачити світ очима інших, розуміти мотивацію людей і помічати нюанси, які неможливо звести до формул чи управлінських моделей. Водночас я ціную якісний нон-фікшн, що допомагає переосмислювати власні підходи до роботи та залишатися відкритою до нових ідей. У цій добірці зійшлися книжки, які по-різному, але однаково відчутно впливають на спосіб мислення та ухвалення рішень”.
“Довгий шлях до свободи”, Нельсон Мандела
Захоплива історія людини, яка пройшла шлях від хлопчика з південноафриканського села до першого темношкірого президента країни. Книга розповідає про десятиліття боротьби з апартеїдом та ув’язнення, що не похитнули відданості Мандели власним принципам. Ця автобіографія змінює уявлення про лідерство й спонукає по-новому осмислити слово “місія”. Вона показує, що справжня сила полягає не у владі, а у здатності залишатися вірним переконанням, об’єднувати людей і знаходити шлях до порозуміння. Це розповідь про ціну свободи, мужність і людську гідність — цінності, що не втрачають ваги за жодних часів.
“Soft skills: Бути собою. Управлінські практики та психологія м’яких навичок”, Олена Жильцова та Володимир Станчишин
Книга, написана організаційною консультанткою та психологом, поєднує управлінські інструменти з психологічним поглядом на лідерство. Автори пояснюють, як будувати довіру в команді, розв’язувати конфлікти, делегувати завдання і зберігати власні кордони без втрати ефективності. Для мене це нагадування: справжнє лідерство починається зі здатності бути собою. Практичний посібник для тих, хто прагне створювати сильні команди й підтримувати розвиток людей.
“Кореспондентка”, Вірджинія Еванс
Епістолярний роман про силу слів, пам’ять і примирення з минулим. 73-річна Сибіл ван Антверп — розлучена жінка, мати, бабуся й колишня успішна юристка — майже щодня пише листи рідним, друзям і навіть улюбленим письменникам. Лист за листом відкривається історія її життя — зі складними стосунками та рішеннями, наслідки яких даються взнаки десятиліття по тому. Сибіл переосмислює минуле і вчиться відпускати те, що довго носила в собі. Книга спонукає замислитися над втраченими можливостями, невисловленими почуттями та цінністю другого шансу.
“Сад Гетсиманський”, Іван Багряний
Події роману розгортаються у 1930-х роках — у період масових сталінських репресій. Молодого інженера Андрія Чумака безпідставно заарештовує НКВС. Він проходить через катування, але не втрачає гідності й людяності. Іван Багряний, який сам зазнав переслідувань радянською владою, з документальною точністю відтворює атмосферу страху та безправ’я, що панувала в СРСР. Водночас це не лише свідчення злочинів тоталітарного режиму, а й глибоке дослідження сили людського духу. Роман допомагає осмислити природу тоталітаризму та витоки української стійкості.
“Відріж себе ніжно”, Максим Роменський
Книга про всі можливі прощання, через які проходить людина: з батьками, партнерами, друзями, містами. Бізнес-тренер Максим Роменський зрозумілою мовою пояснює складні психологічні процеси, що супроводжують розставання, і наводить десятки прикладів із життя. Це книга для тих, хто вчиться відпускати, переживати зміни та обирати себе без почуття провини. “Будьте добрі до себе, особливо у хвилини важкого вибору, — і тоді ви отримаєте підказку від себе. А потім ще одну. І ще одну. І життя продовжиться”. Як же нам бракувало цих слів у 2022 році. Та я рада, що прочитала їх тепер.
“Часосховище”, Ґеоргі Ґосподінов
Роман-лауреат Букерівської премії про клініку пам’яті для людей із деменцією. Кожен її поверх відтворює окреме десятиліття — з автентичними меблями, музикою, запахами та побутовими деталями, які допомагають пацієнтам повернутися в час, коли вони ще впізнають себе. Спершу це здається актом милосердя. Та дуже швидко ностальгія перестає бути ліками від болю й перетворюється на політичний проєкт. “Часосховище” — це захопливий інтелектуальний роман про пам’ять, колективні травми та небезпечну спокусу жити минулим замість того, щоб будувати майбутнє.