Інформацією ділиться команда виконавиці ексклюзивно для ELLE.UA
20 грудня в Національному палаці мистецтв «Україна» відбувся святковий концерт Марини Круть з програмою «Забери мене до себе на Різдво» у супроводі симфонічного Lumos Orchestra. Подія зібрала повний зал — 3400 відвідувачів, для яких ця зустріч стала інтимною за настроєм і водночас грандіозною за масштабом.
У програмі звучали оригінальні композиції Марини, традиційні різдвяні щедрівки та нові треки в симфонічних обробках, створених композиторкою Марією Яремак.
Над розробкою сценічних образів працював колектив разом з українською дизайнеркою Лілією Літковською, а також стилісткою й дизайнеркою Марією Старчак, для якої цей проєкт став продовженням багаторічної творчої взаємодії з артисткою. Детально про вбрання та закладені в них символи розповіла команда співачки спеціально для ELLE.UA.
Окрема візуальна епоха
Команда із самого початку розглядала цей виступ як нову візуальну епоху — інакшу від попередніх сценічних появ Марини Круть. Мова йшла про пишність, легкий фарс і відчуття різдвяної історії, що відповідає розміру сцени та внутрішнім перетворенням артистки.
Українські коди
Український стиль у сценічних образах Марини Круть не виступає як пряма цитата. Команда свідомо відмовилася від буквальної етніки, натомість переосмислила культурні коди через фактури, конструкції, нашарування та еклектику. Неоетніка зазвучала мовою сучасної моди, зберігаючи зв’язок з самобутністю.
Костюм як продовження тіла
Над образами команда працювала спільно: за перший сценічний вихід відповідала Лілія Літковська, за другий — Марія Старчак. Головною метою було створити костюми, що не обмежують рухи, а підтримують артистку. Марина відчуває музику всім тілом, багато часу проводить на сцені з бандурою — тому одяг мав однаково працювати і в русі, і в нерухомому стані.
Символізм і матеріальність
Обидва образи складалися з речей українських марок, частина з яких була створена в техніці апсайклінгу — як прояв усвідомленого споживання. Важливою деталлю стало чільце — звернення до традиційної української етніки, впроваджене в сучасний сценічний контекст. Довершували образи прикраси Оксани Борійчук, що виступали як заключний композиційний акцент.
Діалог з бандурою
Бандура під час виступу була повноцінною частиною сценічної композиції. Силуети, відкрита спина, сяйво та робота з фактурами вибудовувалися так, щоб не вступати в конфлікт з інструментом, а підкреслювати його присутність.
Навмисна відмова від футуризму
Команда спеціально відмовилася від футуристичних рішень, щоб не втратити емоційний зв’язок з різдвяною атмосферою та внутрішнім станом артистки. Візуальна мова концерту залишилася теплою, тілесною та глибоко емоційною.
Ключові образи концерту
Litkovska
Перший сценічний образ — вовняна сукня «Янгол» з відкритою спиною у поєднанні з широкими чорними штанами та прикрасами Оксани Борійчук. Лаконічний силует і контраст форм створювали стриманий, але емоційно насичений образ із ледь помітним натяком на етніку.
STARCHAK
Другий образ зі шлейфом був створений за допомогою апсайклінгу. Він підкреслював ідею перетворення, сценічного розмаху та уважного ставлення до матеріалу як до носія сенсу, а не лише форми.
Організатори концерту: Serious&Co