Мода як форма спротиву: як війна змінила стиль українців?
Ще кілька років тому українці обирали одяг за трендами з подіумів або TikTok. Але з початком повномасштабної війни в моду повернулися речі значно важливіші за сезонні тренди — гідність, пам’ять, ідентичність.
Сьогодні одяг — це не просто тканина. Це символ, позиція, голос, який не заглушити навіть вибухами.
Український стиль: від моди до маніфесту
Зараз українок і українців легко впізнати будь-де у світі. І не лише по мові, а й по тому, що на них одягнуто. Тризуби, мапи України, жовто-блакитні кольори, фраза «русский военный корабль…» (далі ви знаєте) — усе це не просто принти. Це — емблеми непокори. А непокора це те, з чим українці народжуються!
Особливе місце зайняв оливковий, або як його ще називають — колір ЗСУ. Його носять із гордістю, і навіть ті, хто раніше не вилазив із пастельних відтінків, тепер шукають парки та худі саме такого забарвлення. Універсальний, стриманий і, головне, з глибоким змістом.
Вишиванки також перестали бути лише «на День незалежності». Ними прикрашають футболки, куртки, навіть взуття. Аксесуари з етнічними елементами стали деталями щоденного образу, а не лише даниною традиції.
Усе це — не про тренди, а про приналежність. Ви не зможете переплутати українку у вишитій сорочці, джинсах і з татуюванням тризуба на зап’ясті з туристкою з Європи. Бо вона не просто носить це — вона цим живе.
Мода заради підтримки: як одяг допомагає армії
Окремий феномен — бренди, які створюють речі з українською символікою й передають частину прибутку на потреби армії. Іноді футболка з тризубом — це не тільки про ідентичність, а й про бронежилет для когось на фронті. Купуючи такий одяг, ви буквально одягаєте когось з ЗСУ.
А тепер про фейли: коли патріотизм переходить межу
Та, на жаль, не все, що має прапор чи вишивку, автоматично стає стильним. Іноді намагання бути патріотом виглядає… дивно. А подекуди й відверто безглуздо. Нижче — ТОП-5 невдалих прикладів «патріотичної» моди:
Ці приклади не про заборону. А про те, що стиль — це не лише зміст, а й форма. І якщо ми хочемо, щоб нас сприймали як націю з гідністю — важливо не скочуватися в «базарну версію патріотизму».
Про шароварщину та вишиватництво: чому важливо розрізняти
Нас часто запитують: а чим погана шароварщина? Пояснюємо.
Шароварщина — це спрощена, комічна, часто фальшива подача української культури: надмірні вишивки, стереотипні образи, псевдонародність. Це коли вишиванка — не частина культури, а декорація без сенсу. Це коли замість глибини маємо гламурний кліше.
Вишиватництво — це побутовий пафос патріотизму. Коли людина вимагає поваги тільки тому, що носить тризуб або постить прапор у соцмережах. Але при цьому сама не донатить, не допомагає, не воює.
І те, й інше — підміна справжнього. Ми маємо нести культуру з гідністю, а не з маркетинговим пафосом. Бо справжній спротив — не в кількості принтів, а в змісті, який за ними стоїть.
Одяг — це те, що бачать першими. І якщо в ньому закодовано ідентичність, гідність, спротив — то це вже не просто мода. Це частина фронту. І ви на ньому — щодня.
А бути стильними й усвідомленими — це ще одна наша перемога. Без фанатизму, без шароварщини. Щиро — по-українськи.
