Оповідь про тріумф засновника одного з найвідоміших будинків моди у світі
Крістіан Діор кликав його “маестро для всіх”, Юбер де Живанші шанував як “архітектора високої моди”, а скупа на похвали Коко Шанель визнавала: “Зрештою, він був єдиним справжнім творцем”. Коли він пішов з життя, Сем Вайт висловився у London Evening Standart: “Мода вже не буде колишньою”. У чому ж убачався феномен Крістобаля Баленсіаги, короля кутюру, яким захоплювались стовпи індустрії, а вбрання котрого носили найзаможніші леді світу та навіть члени королівського дому. З нагоди ювілею з дня народження знакового модельєра (цьогоріч йому виповнився б 131 рік) згадуємо його яскравий творчий шлях.
Крістобаль Баленсіага, 1927 рік
Юні роки Крістобаля Баленсіаги
Майбутній модельєр з’явився на світ 21 січня 1895 року в баскському містечку Гетарія. Батько — Хосе Баленсіага Басурто — був рибалкою, капітаном митного корабля, якого навіть декілька разів обирали очільником міста, завдяки чому сім’я мала чимало корисних знайомств із аристократами. Мати — Мартіна Ейсагірре — працювала швачкою, серед клієнток якої були й високопосадовці. Коли Крістобалю виповнилось одинадцять, батько несподівано помер від крововиливу в мозок, отже хлопчик доволі швидко перейняв на себе відповідальність за матеріальний достаток сім’ї (а саме, старшу сестру та молодшого брата) та почав допомагати матері в ательє.
Старт кар’єри Крістобаля Баленсіаги
Ключову роль в долі Баленсіаги відіграла постійна замовниця матері — маркіза де Каса Торрес. Вона одразу розгледіла обдарованість юнака, ознайомила його з творами французьких домів моди та дозволяла йому годинами розглядати та вивчати її вишуканий гардероб. Таким чином у 12 років Крістобаль пошив свою дебютну сукню, яка за багатьма критеріями перевершувала роботи деяких іменитих дизайнерів. Маркіза стала покровителькою Баленсіаги та 1907 року відправила його за свій рахунок на навчання в Сан-Себастьян. Вправний юнак оперативно став учнем у відомому ательє Casa Gómez, через чотири роки — кравцем у філії паризького універмагу Grands Magasins du Louvre, а згодом очільником відділу жіночого вбрання.
Баленсіага й Париж
Завдяки діяльності в модній сфері Крістобаль вперше опинився у Парижі, де познайомився з Мадлен Віонне. Саме вона і вмовила талановитого юнака відкрити особистий Дім моди. Щоб досконало вивчити тонкощі пошиття дизайнерського одягу, Баленсіага деякий час купував вироби відомих модельєрів (тієї ж Мадлен Віонне, Луїзи Буланже та Коко Шанель, яка також тільки розпочинала свій творчий шлях). Хто ж міг знати, що зовсім скоро він особисто потоваришує з Коко та пронесе цю приязнь крізь усе життя. Саме про нього Габріель промовить слова, які хотів би почути кожен кутюр’є: «Лише він вмів розкроїти матеріал, зібрати витвір та зшити його власноруч. Тільки Баленсіага — кутюр’є у прямому розумінні слова, всі інші — просто модні дизайнери».
1919-го Баленсіага відкрив свій перший бутік у Сан-Себастьяні, а вже за рік — і в Мадриді. На той час одяг 22-річного дизайнера придбавали найвибагливіші леді Іспанії, а королева Анна називала його «видатною постаттю у світі моди».
Ліза Фонссагрівс у Balenciaga, 1950 рік
Здавалося б, усе йшло за чітко визначеним сценарієм. Проте Іспанію сколихнула громадянська війна, і юний Баленсіага покинув державу. Спершу він намагався закріпитися в Лондоні, однак британська публіка не розгледіла його дарування. Отже, Баленсіага переїхав до Парижу, де в 1937 році відкрив бутік на вулиці Георга V і безповоротно закохав у себе найвибагливіших французьких поціновувачів моди.
Модель у Baleciaga в зйомці для Harper’s Bazaar
Іспанські мотиви у творчості Баленсіаги
Першу колекцію Крістобаль присвятив Іспанії. Свою тугу за батьківщиною дизайнер втілив у вбраннях, котрі нагадували костюми епохи Відродження, ченців, танцюристів фламенко та матадорів. Недаремно в пресі його називали «молодим іспанцем, який зробив переворот у моді», а Діана Вріланд відзначала: «Він привніс у Париж стиль Іспанії».
Діана Вріланд на виставці Balenciaga
Для творення зимової колекції 1939 року Баленсіага надихався портретами інфанти Маргарити та її фрейлін (Дієго Веласкес, 1656 рік). Сукні кутюр’є викликали справжній ажіотаж.
Balenciaga, 1939 рік
Новаторство Balenciaga
Не лише любов до іспанських мотивів визначила Баленсіагу як дизайнера. Він також увійшов до історії моди як майстер гри на контрастах, і мова не лише про кольори, а й про тканини, форми, силуети. Модельєр цілком відмовився від кринолінів і підкладок, наважився на декольтовану спину, винайшов рукава у три чверті («браслетний рукав»), блузи без комірів, спідниці та сукні-балони, накидки з капюшоном, жакети з об’ємною задньою частиною. На початку 50-х він створює цілковиту протилежність елегантному стилю New Look Крістіана Діора (в якого сьогодні також день народження) та пропонує жінкам вільний силует і акцент на широких плечах.
Цікаво, що сам Діор згодом назве Баленсіагу «найкращим майстром серед усіх нас» і додасть: «Висока мода подібна до оркестру, де диригентом виступає Баленсіага. Ми, інші кутюр’є, музиканти, які підкорюються його паличці». У 50-х Крістобаль презентував світу свої новаторські туніку та сукню «з хвостом павича». А згодом запровадив моду на сукні з високою талією (baby doll), пальта-кімоно, пишні рукава та пальто-кокон (яке отримає назву «пальто Грейс Келлі»). Усі вищезгадані моделі знайшли віддзеркалення в колекції Empire Line 1959 року, яку називають кульмінацією творчості дизайнера. За всі ці винаходи Крістобаля Баленсіагу було нагороджено орденом Почесного легіону.
Одяг Баленсіаги був не просто сучасним, він випереджав час. Враховуючи індивідуальні особливості кожної клієнтки, дизайнер підкреслював не лише зовнішні принади, а й вдачу. Він не заганяв жінку в загальноприйняті стандарти та рамки, а навпаки — звільняв від незручних корсетів, вставок та штампів.
«Кутюр’є повинен бути архітектором крою, художником кольору, скульптором форми, музикантом гармонії та філософом стилю», — говорив сам Крістобаль Баленсіага.
Кутюр’є безкомпромісних стандартів
У 60-х, коли прет-а-порте поступово витісняє високу моду, дизайнер намагається потрапити в потік і вирушає до Америки, де відвідує низку фабрик з виробництва масового одягу. Однак замість освоєння перспективної ніші (принаймні у фінансовому плані) та розширення ринків Крістобаль Баленсіага ухвалює остаточне рішення: він не буде продавати готові речі. Про можливість запуску особистих лінійок прет-а-порте він висловлювався так: «Я не займаюся проституцією». Отже, коли Париж 1968 року сколихнули студентські акції протесту і Баленсіага зрозумів, що його бренд ніколи не матиме нічого спільного з вуличною модою (десь тут іронічно всміхнувся Демна Гвасалія), він мовчки зачинив свій бутик (про що навіть 400 штатних співробітників та найвідданіші клієнти довідалися лише з газет).
Крістобаль подався до Іспанії, де мріяв провести пенсію у вивченні історії рідної країни. Проте доля розпорядилася інакше, і 23 березня 1972-го у віці 77 років Баленсіага помер від серцевого нападу. У своєму єдиному за все життя інтерв’ю, яке він дав 1971 року журналу The Times, він говорив: «Це було собаче життя».
Минули десятиліття, і про Баленсіагу ми чуємо значно рідше, аніж про Коко Шанель чи Крістіана Діора. Але насмілимося припустити, що без новаторства Баленсіаги навряд чи ми б мали ту історію моди та ті шедеври Chanel, Christain Dior, Givenchy та Saint Laurent, котрі маємо зараз. Недарма в день смерті Крістобаля Баленсіаги видання Women’s Wear Daily вийшло з матеріалом «Король помер».
Ключові речі та силуети Balenciaga
Сукня з хвостом павича
Пальто-кокон
Сукня baby doll
Сукня-туніка
Сукня-мішок
Дощовик
Спідниця-балон
«Браслетний рукав»
Цікаві факти про Крістобаля Баленсіагу
Аби убезпечити вироби від копіювання, покази Крістобаля Баленсіаги завжди відбувалися через місяць після всіх інших показів високої моди.
У кожній із 93 колекцій Balenciaga була чорна сукня, котру модельєр кроїв та шив сам від початку до кінця. І на кожному етапі він прагнув до досконалості.
Помічниками дизайнера були Оскар де ла Рента та Емануель Унгаро.
Крістобаль Баленсіага товаришував з Юбером де Живанші й час від часу працював з ним. Подейкували, що між їхніми домами мод на вулиці Георга V був навіть таємний хід.
1968 року Баленсіага розробив форму для стюардес Air France, котру вони носили 10 років.
Баленсіага з першого разу безпомилково називав кількість необхідної тканини. «Перша примірка у Баленсіаги виглядає як третя у будь-якого іншого майстра», — згадувала Марлен Дітріх.
Однією з найбільш знакових речей Баленсіаги стала розкішна весільна сукня, котру він подарував онуці маркізи де Каса Торрес. Фабіола де Мора і Арагон виходила заміж за короля Бельгії Бодуена І в сукні із цупкого шовку. Згодом королева подарувала цю сукню Фонду Баленсіаги.
