Якщо якийсь іноземець почує, що в Росії дітей знаходять у капусті, то він явно буде здивований. А ми звикли до цих капустяних справ з детства. Щоправда, ставши дорослими бабусині фрази нам здаються вигадкою. І мало кому на думку спаде думка про те, що це правда! І таких фразеологізмів існує у російській мові безліч. Давайте пригадаємо чотири найпопулярніші…
На перший погляд здається, що це дієслово має аналогію із сандалями.
Нині ми використовуємо слово «засандалити» як глагол, що означає «вдарити», або «устроміти». Причому дієсліво відразу ж асоціюється з радянськими шкіряними сандалями на твердій підошві, які, наприклад, летять у собаку на місті, коли вона псує улюблені рослини. Однак подібна аналогія була б надто банальною. У дієслова є цікавіше значення, що виникло під час багаторічної історії.
Російський письменник, лексикографіст і фольклорист Володимир Даль у своїх працях зазначив, що дієслово має два варіанти розшифрування. Ні в першому, ні в іншому зв’язку з сандалями немає. Якщо вірити тлумачному словнику, то за старих годин люди називали червону фарбу для художнього живопису сандалом. У художників з’явилася своя термінологія, серед якої було слово “засандаліті”. Їхньою мовою це слово означало «зафарбувати червоним кольором», згодом у дієслова з’явилося ще одне значення – «почервоніти». А ось інше позначення з’явилося в епоху розвитку шкіряної взуття. Чистильники та сапожники до блиску натирали туфлі воском. Вони це називали засандалити.
Засандалить – натерти взуття до блиску.
Також існує непідтверджена теорія походження дієслова про лов червоної риби. Рибалки використовували сандоль – спеціальний тризуб, який вимагав особливих навичок під час використання. Передбачається, що засандалити – зловити додобуток на сандоль.
Фразеологізм виник у Стародавню Грецію.
Якщо людина невдячна і підла, то на її адресу можна сміливо використати фразеологізм «пригріла змію на грудях». Логіка цього виразу зрозуміла, але чи справді був такий персонаж, який прожив цей негативний досвід? Так! Це селянин Єзоп із Стародавньої Греції.
Змія не оцінила добрий вчинок Езопа.
Якось він знайшов у землі замерзлу змію. Йому стало шкода плазуни, і він вирішив її відігріти. І оскільки поряд не було ні хати, ні сараю, він вирішує покласти змію прямо за пазуху. Змія благополучно відігрілася і вкусила селянина, що виявив доброту.
Капуста є символом жіночого початку.
Напевно, кожні батьки на запитання дитини про народження відповідали, що її знайшли у капусті. Фразеологізм цей народився на Русі. У стародавніх слов’ян капуста була символом жіночого початку, а рубання качана – перерізання пуповини. Так уже повелося, що раніше дівчата та жінки працювали на полях. Збирання врожаю теж припадало на жіночі плечі. Жінок, які переношували малюка, відправляли на збирання капусти, щоб підняття тяжкості спровокувало родову діяльність. В результаті малюки з’являлися на світ просто у капустяних грядках.
Селяни часто народжували просто під час польових робіт.
Також є ще одне визначення фрази. У росіян була традиція приймати пологи у лазні. Заможні люди місце для пологів застеляли білими простирадлами, які після пологів спалювали. А ось бідним доводилося використовувати капустяні листки. Капуста була обрана не просто так, вона мала лікувальні властивості. Якщо малюк народжувався з травмами, його загортали у листя.
Ідеться зовсім не про людські зуби.
Якщо в будинку настає голодний годинник, і домочадцям доводиться відмовлятися від найнеобхіднішого, то про них кажуть, що вони «поклали зуби на поліцю». Звучити так ніби автор фразеологізму мав на увазі людські зуби, які зараз зовсім не потрібні, адже немає нічого. Як би не так! У фрази є реальна історія, яка зародилася знов-таки у бідних селян.
Походження цієї фрази стосується інструментів. Справа в тому, що основним видом діяльності селян була сільськогосподарська праця та робота на ткацькому станці. Для роботи були потрібні спеціальні інструменти, більшість з яких мали зуби.
Зуби мали ткацькі верстати, вила, пили та граблі.
У сезон дощів, неврожаю чи відсутності зовні люди залишалися без роботи. Інструменти припадали пилом на поліцях, а селяни страждали від дефіциту нормального харчування. Самі селяни про такі голодні години говорили «покласти зуби на поліцю», де були інструменти — пили, вила, граблі та ткацькі верстати.
А ось ще цікаве відео з нашого каналу:
Sukhoi SuperJet: чому надія та ненависть «Аерофлоту» майже не літає
Час змінює все: дизайн одягу, архітектуру, рецепти і навіть звичайнісінькі слова. Наприклад, раніше велику рогату худобу називали зовсім інакше — чому м’ясо корови прозвали яловичиною, а не коров’ятиною.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *