Так уже історично склалося, що про радянську автомобільну промисловість більшість співвітчизників рідко говорять щось добре. Чого гріха таїти, СРСР так і не зміг стати великою автомобільною державою. Якість, зручність, надійність і продуктивність більшості споживчих радянських авто дійсно залишали бажати кращого… Однак якщо щось у країні Раді і могли зробити як мінімум не гірше, ніж інші, то це вантажівки. Розробці та виробництву останній у молодому радянському автомобілебудуванні приділялася особлива увага.
Чудова була машина.
Сьогодні про ЯГ-10 пам’ятають хіба що спеціалісти. Однак на момент години для Радянського Союзу ця машина стала справжнім проривом. Перша тривісна вантажівка підвищеної прохідності мала вражаючу продуктивність. Машина не просто жваво пробиралася крізь практично будь-яке бездоріжжя, але була досить потужною, щоби буксирувати 10-тонний танк Т-26. На жаль, на момент 1932 року радянське автомобілебудування знаходилося в зародковому стані. Виробництво ЯГ-10 глибоко залежало від постачання імпортних комплектуючих із США. Постійні перебої у постачаннях запчастей змусили Радянський Союз відмовитися від цього перспективного вантажівки. Зробили таких лише 330 екземплярів.
Легендарна Шишига.
Виробництво цієї двовісної вантажівки розпочалось на автозаводі Горького ще у 1964 році. У той момент мало хто міг уявити, що саме «Шишига» стане одним із найвідоміших і найулюбленіших вантажівок у своєму класі. Повнопривідний автомобіль випускався до кінця 1990-х років. За цю годину 66-й спромігся стати платформою для чисельних армійських та цивільних модифікацій. На базі Шишиги навіть зробили кілька автобусів. Машина так само стала однією з наймасовіших радянських вантажівок підвищеної прохідності. За всю годину було зроблено понад 965 тисяч екземплярів.
Служив вірою та правдою.
Подібно до «Шишиги», ЗіЛ-157 відноситься до тих вантажівок, що і сьогодні навряд чи потребує подання. Історія тріосного роботяга почалася ще 1958 року. Хоча спочатку машина розроблялася для потреб армії, знайти собі вантажівку підвищеної прохідності змогла і в народному господарстві. Особливо широко 157-й використовувався у лісовому господарстві Радянського Союзу. Штатна вантажопідйомність цього красеня складала 4.5 тонни, проте насправді машину навантажували й більше. Проста і надежна, свого часу ця вантажівка була удостоєна Гран-прі Всесвітньої виставки в Брюсселі, залишивши позаду творення багатьох іменитих виробників. Серійне виробництво 157-х тривало аж до 1988 року.
Надійний автомобіль.
Справжня легенда радянського автопрому. На момент години 225-ї виявився як мінімум однією з найбільш затребуваних радянських вантажівок підвищеної прохідності. Спочатку вантажівка все також розроблялася для потреб Радянської армії. Проте, після 1967 року творіння кременчуцьких фахівців знайшло собі застосування у різних галузях. Завдяки чудовій прохідності, 9-тонній вантажопідйомності та надійній лебідці «Лаптежник» творив справжні дива. У великосерійному виробництві цей роботяг протримався майже 26 років. За цю годину на КрАЗ виготовили понад 160 тисяч вантажівок цієї моделі, з яких понад 30 тисяч пішли на експорт, переважно до країн Африки.
Працював роками.
Створень у 1966 році на заміну вже згаданому 157-му, 131-й знайшов собі головним чином в армії. Там тривісна вантажівка зарекомендувала собі виключно з кращого боку. Машина легко долала навіть найскладніший ландшафт. Завдяки високій продуктивності, невибагливості, надійності та вантажопідйомності 5 тонн ЗіЛ-131 протримався на конвеєрі рівно 28 років. За цю годину вантажівка встигла стати платформою для чисельних спеціальних машин та сідельних тягачів. І хоча сьогодні 131-і більше не випускаються, вантажівки, що залишилися, все ще використовуються як у збройних силах, так і в національних господарствах колишніх радянських республік. Очевидно, що «доношувати» останні ЗІЛ ще не один рік.
Відмінна вийшла машина.
Великотоннажна радянська вантажівка підвищеної прохідності, що побачила світ у 1981 році. Спершу автомобіль розроблявся для потреб Радянської армії, проте, як і у випадку з іншими подібними машинами, у результаті знайшов собі застосування у різних областях. Машина з вантажопідйомністю у 7 тонн легко пробирається навіть найскладнішими ділянками пересіченої місцевості. Це робиться 4310 відмінним вибором для тих, хто змушений нести службу чи працювати у місцях, віддалених від центру цивілізації. На жаль, через низку причин у серії машина протрималася не так довго, як хотілося б. Втім, клепали їх по-справжньому ударними темпами: до 2001 року завод успіл зібрати понад 273 тисячі цих красенів.
Звір, а не машина.
Радянська середньотоннажна вантажівка, яку просто не можна не згадати. Машина створювалася для армії як вантажівка та тягач підвищеної прохідності. У серійному виробництві 375-й протримався понад 30 років. Випускалася машина з 1961 по 1993 рік. За цей час у СРСР та Росії встигли зробити понад 100 тисяч екземплярів. При цьому вантажівка виявилася не без гріха: слабким місцем «Уралу» був його бензиновий двигун. Тому ще 1977 року автомобіль пережив серйозну модернізацію, завдяки якій світ з’явилася просунута модель, саме – Урал-4320.
А ось цікаве відео з нашого каналу – куди і чому з російських річок та озер майже повністю зникли осетрові риби:
Протягом теми читайте про те, чому у автомобіля падає динаміка : 10 головних причин.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *