
Павєл Таланкін тримає статуетку “Оскар” за фільм “містер ніхто проти Путіна”. © EPA/CHRIS TORRES Павєл Таланкін нерідко транспортував статуетку між державами для демонстрації на публічних заходах.
Володар премії “Оскар” за стрічку “Містер ніхто проти Путіна”, росіянин Павєл Таланкін, втратив статуетку після авіарейсу з США до ФРН. Відзнаку конфіскували під час контролю в аеропорту Нью-Йорка. Після прибуття до Німеччини “Оскар” пропав і досі не знайдений, повідомляє BBC.
Згідно зі словами Таланкіна, випадок стався в аеропорту імені Джона Ф. Кеннеді в Нью-Йорку, де працівники служби безпеки зупинили пасажира, посилаючись на правила транспортування речей, які потенційно можуть бути застосовані як знаряддя. Згодом статуетку запакували в ящик та передали для перевезення як зареєстрований багаж.
Авіаційна компанія Lufthansa заявила, що проводить власне розслідування та намагається з’ясувати місцезнаходження відзнаки. У компанії підкреслили, що ставляться до ситуації з “пильністю та невідкладністю” і прагнуть повернути статуетку “якомога скоріше”.
Мова йде про відзнаку, здобуту за документальний фільм “Містер ніхто проти Путіна”, який досліджує пропаганду в російських школах після початку повномасштабної війни проти України. Автори картини показують, як освітня система використовується для поширення воєнних тез. Таланкін виступив співрежисером та протагоністом картини.
Виконавча продюсерка “Містер ніхто проти Путіна” Робін Гессманн у коментарі BBC зауважила, що допомагала Таланкіну взаємодіяти зі службою охорони аеропорту, оскільки він майже не володіє англійською мовою. Вона наголосила, що раніше документаліст неодноразово і без будь-яких перешкод перевозив нагороди “Оскар” та BAFTA як на внутрішніх рейсах у США, так і на міжнародних маршрутах для демонстрації на публічних заходах.
“З Леонардо Ді Капріо цього б не трапилося”, — додала Гессманн.
Габарити “Оскара” становлять приблизно 34 сантиметри у висоту, а його маса — близько 3,9 кілограма. Вартість виготовлення оцінюється в межах від 400 до 1000 доларів, хоча справжня цінність полягає в тому, що це найвища відзнака в царині кінематографу.
У відповідь на тріумф на “Оскарі” Росія внесла Таланкіна до списку “іноагентів”, а суд Челябінська офіційно заборонив показ фільму на території РФ через “негативне ставлення до державної політики”. Російська влада також звернулася до ЮНЕСКО та організаційного комітету премії зі скаргами на нібито порушення прав дітей, кадри з якими використали у фільмі без дозволу батьків.
Незважаючи на визнання Американської кіноакадемії, українська спільнота та критики сприйняли даний успіх як чергову спробу Голлівуду просувати образ “доброго росіянина” через максимально розмиті заклики до миру без згадки агресора. Перемога цієї стрічки на тлі ігнорування українського фільму “2000 метрів до Андріївки” підкреслила небажання західних кіноакадеміків зосереджуватися на прямих наслідках російського вторгнення, віддаючи перевагу історіям про “етичні страждання” всередині системи ворога.
