З 3 квітня до 4 червня на сім напрямів програми «Тисячовесна» надійшла 2634 заявки із загальним запитом на близько 15 млрд грн.
Фінальний етап конкурсу «Тисячовесна» завершився в Івано-Франківську. З 2634 поданих заявок Міністерство культури України рекомендувало до фінансування 546 проєктів, а на реалізацію програми передбачено до чотирьох мільярдів гривень. У статті доктор філософії з журналістики, член Національної спілки журналістів України та ECREA Петро Катеринич зазначає, що навесні видання ZN.UA вже піднімало питання про те, хто отримає ці кошти, а тепер, коли список переможців оприлюднили, можна оцінити не лише самі проєкти, а й механізм проведення конкурсу.
Протягом двох місяців, з 3 квітня до 4 червня, на сім напрямів програми подали 2634 заявки із загальним запитом на суму близько 15 млрд грн. Це майже вчетверо більше, ніж передбачено на державну підтримку. У галузях документалістики та анімації заявлена сума перевищила доступне фінансування майже вдесятеро, а загальна тривалість запропонованих проєктів сягнула 3 тисяч годин.
«Далі запрацювала лійка. Технічний відбір, який до 12 червня проводили Державне агентство України з питань кіно та Державне агентство України з питань мистецтв, допустив до другого етапу 2172 проєкти, або 82%. 462 заявки відпали через формальні невідповідності. На другому етапі кожен проєкт оцінювали п’ять експертів, розподілених жеребкуванням. Поріг проходження — 60 балів зі 100. Кожна оцінка мала супроводжуватися письмовим коментарем», — йдеться у статті.
Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна повідомила, що до фіналу конкурсу пройшли 1227 проєктів (без урахування напряму «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж»). З них у Івано-Франківську з 12 до 16 серпня презентували 1215 проєктів.
«Пітчинги відбувалися одночасно у восьми залах. За два тижні до старту, постановою від 29 липня 2026 року №975, уряд удвічі скоротив час презентації: замість передбачених раніше 15 хвилин (10 — на виступ і п’ять — на запитання) залишилося сім (п’ять — на проєкт і дві — на діалог із комісією)», — наголошує автор у статті.
16 серпня оголосили результати конкурсу. За підсумками якого до фінансування рекомендували 546 проєктів. Найбільше з них стосуються сучасної музики — 144, та перформативного мистецтва — 133. Ще 92 проєкти припадають на ігрові фільми та серіали, 77 — на візуальне мистецтво, 70 — на документалістику, а 30 — на фільми для дітей та анімацію.
Також зазначається, що понад 20% учасників конкурсу становлять дебютанти. Результати за напрямом «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж» визначатимуть окремо, а Мінкульт повідомив, що їх оголосять пізніше.
Президент Володимир Зеленський, який відвідав пітчинги на другий день, заявив, що «Тисячовесна» має стати щорічною програмою, а обсяг фінансування з кожним роком зростатиме. За його словами, для того, щоб програма дала помітний результат, її потрібно проводити протягом п’яти–десяти років. Наступного року до програми також планують додати напрямки комп’ютерних ігор та книжок.
У списку фіналістів помітно, що багато проєктів зосереджено у кількох компаніях. За підрахунками Українського кіноінституту, до фінального етапу «Червоний собака» вивів 11 проєктів, «Віжн Продакшн» — 10, «Сучасне українське кіно» — дев’ять, а «Пронто Фільм» та «Вавилон 13 Продакшн» — по вісім.
Серед рекомендованих до фінансування «Сучасне українське кіно» має п’ять проєктів — від дитячого «Кіборчука» до ігрових фільмів «Стану», «Перепис населення» та «Іменем України». «Форфілмз» і «Альба-фільм» отримали по чотири проєкти, «Вавилон 13» — ігровий фільм «Тиша» та три документальні стрічки, а ФОП режисера Віталія Сушка — чотири проєкти. Серед переможців також є державні установи — Одеська кіностудія, кіностудія імені Олександра Довженка, платформа іномовлення та кілька десятків національних і обласних театрів.
Учасники конкурсу також поставили під сумнів справедливість розподілу фінансування. Кастинг-директорка та членкиня Європейської й Української кіноакадемій Алла Самойленко, яка входила до складу конкурсної комісії, заявила, що організатори виявили в неї конфлікт інтересів, хоча сама вона його не декларувала. Через це Самойленко не могла голосувати за окремі проєкти, а під час засідання, за її словами, їй також намагалися не дозволити висловлювати свою думку щодо них.
«Найбільше запитань у неї до продюсерської родини Лавренюків, чиї три проєкти сумарно отримали 125,46 млн грн. Це ті самі продюсери, чий «Санаторій Горького» — драма про історію Польщі, знята іноземним дебютантом за 18,8 млн грн держпідтримки з конкурсу про історію України — став предметом розслідування ZN.UA», — наголошується у статті.
Самойленко вважає, що серед цьогорічних переможців є «близнюки» цієї схеми, коли перші роботи знову доручають іноземним режисерам, які маловідомі в Україні. Водночас українські режисери-початківці змушені змагатися з ними за те саме державне фінансування.
Вранці після церемонії Алла Самойленко розповіла про випадок, який вважає одним із найбільш суперечливих у конкурсі. Проєкт «Алла Горська» режисера Тараса Томенка із запитом на 20 млн грн представили в категорії ігрового кіно, хоча, за оцінкою Самойленко, він має ознаки документального проєкту. У рейтингу, який навела кастинг-директорка, стрічка отримала 86,36% і посіла четверте місце.
Самойленко зазначила, що проєкт допустили до конкурсу без повного сценарію. Замість нього автори подали есей з уривками листування мисткині. Водночас у кошторисі передбачили витрати на костюми для акторів, але на їхні гонорари заклали нуль гривень.
Для порівняння, проєкт Антоніо Лукіча «Дівчина, що кричить», який Самойленко вважає добре підготовленим, отримав 72,73%. Між ним та «Аллою Горською» у рейтингу опинилися ще 15 проєктів, більшість із яких, за словами експертки, пов’язані з членами конкурсної комісії, які брали участь у голосуванні.
«До переможців увійшли ще два проєкти тих самих продюсерів Олега Щербини та Юлії Чернявської: «Між слів» того ж Томенка на 35 млн грн і «Покрова» — режисерський дебют Геннадія Попенка із запитом 31,5 млн грн», — йдеться у статті.
Серед тих, хто відреагував на результати конкурсу, була режисерка Марися Нікітюк. Її воєнні проєкти «Ной» і «Ротація» не отримали фінансування, хоча, за словами режисерки, вже мають іноземних партнерів, часткове фінансування та міжнародне визнання. Нікітюк зазначила, що для неї питання не в тому, чому держава не підтримала саме її роботи, а в тому, які історії про війну Україна вважає важливими та хто має розповідати їх світові.