
© Кадр з фільму «Одіссея» Дослідники вважають, що режисер змінив ключові теми та образ головного героя класичного твору.
Новий фільм режисера Крістофера Нолана “Одіссея”, який за перший вікенд зібрав понад 260 мільйонів доларів у світовому прокаті, отримав не лише схвальні відгуки критиків, а й зауваження від знавців давньогрецької літератури. На їхню думку, режисер суттєво переосмислив персонажів та головні мотиви поеми Гомера. Водночас більшість науковців визнає, що екранізація вже спричинила нову хвилю інтересу до класичного твору та його сучасних перекладів, повідомляє Associated Press.
Професорка класичних студій Університету Пенсильванії та авторка одного з найвідоміших сучасних англомовних перекладів “Одіссеї” Емілі Вілсон заявила, що фільм Крістофера Нолана викликав у неї суперечливі враження. За її словами, екранізація привернула увагу широкої аудиторії до поеми Гомера, однак одночасно втратила частину її ключових тем.
“Я хочу відзначити той факт, що значно більше людей дізналися про “Одіссею” і знову звернулися до цієї поеми. Водночас у мене склалося враження, що Крістофер Нолан намагався вмістити в стрічку все підряд, але при цьому оминув теми, які були для поеми ключовими”, — заявила Вілсон в інтерв’ю Associated Press.
За словами дослідниці, її переклад “Одіссеї”, виданий у 2017 році, після виходу фільму увійшов до п’ятірки найпопулярніших книжок на Amazon. Раніше сам Нолан зазначав, що вступний рядок її перекладу — “Розкажи мені про складну людину” — став одним із джерел натхнення під час роботи над стрічкою.
Критичні зауваження висловив і письменник, перекладач та головний редактор The New York Review of Books Деніел Мендельсон. Він похвалив масштаб постановки та візуальний стиль фільму, однак заявив, що режисер докорінно змінив характер головного героя.
“Цей замучений, сповнений почуттям провини Одіссей, позбавлений гумору та дотепності, звабливості й кмітливості, є братом героїв стрічок “Памʼятай”, “Бетмена” та “Оппенгеймера”; усі вони — чоловіки, яких мучить минуле і які борються з ним у різний спосіб. Нолан просто перетворив героя Гомера на власну подобу”, — зазначив Мендельсон.
Подібну думку висловив автор графічної адаптації “Одіссеї” Гарет Гайндс. На його думку, хитрий і винахідливий герой Гомера у фільмі перетворився на набагато стриманішого персонажа, що змінює сприйняття всієї історії. Водночас він назвав “Одіссею” “потужним фільмом” і зазначив, що така інтерпретація відкриває простір для дискусій.
Емілі Вілсон також звернула увагу на низку сюжетних рішень Нолана. Зокрема, її здивувала відсутність у фільмі таких богів, як Зевс і Посейдон, а також трактування образу Пенелопи, яке, на її думку, робить менш переконливими стосунки головних героїв. Крім того, дослідниця вважає, що окремі сцени набули надмірної сучасної емоційності.
Попри зауваження, дослідниця не відмовляє глядачів від перегляду картини. За її словами, вона отримала задоволення від перегляду разом із власними дітьми та рекомендує дивитися фільм саме в кінотеатрі.
“Одіссею” почали критикувати ще до виходу в кінотеатрах, зокрема за історичну недостовірність дизайну обладунків та залучення до проєкту репера Тревіса Скотта. Крістофер Нолан відповів на критику й детально пояснив використання почорнілої бронзи для підкреслення високого статусу античних героїв. Окремо режисер зазначив, що сучасний реп є найкращим аналогом давньогрецької усної поезії, якою і створювався оригінальний епос Гомера.
