Інтерв’ю з гуртом Tvorchi: про нові треки та силу музики
Гурт Tvorchi – про нові треки та силу музики, яка здатна змінювати світ на краще
“Нам потрібно хвилин 15 перепочити, ми без сил”, – жартома попереджають мене Андрій Гуцуляк та Джеффрі Кенні, солісти гурту Tvorchi. Ми зустрічаємося в післяобідній час у невеликому ресторані майже на виїзді з Києва. Буквально пів години тому в них закінчилося тренування з командою ФК “Шахтар” на базі за містом. Tvorchi – учасники фанатського руху клубу: разом з іншими зірками беруть участь у благодійних матчах, квитки від продажу яких спрямовують на потреби ЗСУ, та знімаються у відео для соціальних мереж, які популяризують спорт.
Реклама.
29-річний Гуцуляк і 27-річний Кенні замовляють борщ. Діляться враженнями від тренування. Джеффрі, який виріс у нігерійському Лагосі та приїхав в Україну у 2015-му, згадує, як школярем професійно займався футболом. Символічно, що й у їхньому зніманні для Vogue Ukraine фотограф Денис Маноха та стиліст Владислав Аскеров обігрують атлетичну тематику: артисти з’являються в кадрі у спортивних джерсі з графічним принтом копенгагенського бренду одягу для велоспорту Pas Normal Studios, що підкреслюють їхню статуру.
Солісти гурту Tvorchi ділять час між Києвом і Тернополем. На Заході – дім, родини, студія, де музиканти записують усі треки, та “своя романтика”, як каже Андрій. Він родом із села Вільховець на Тернопільщині, в розмові з ніжністю згадує сад бабусі та дідуся із вишнями й черешнями і запевняє: ні за що не проміняє душевний Тернопіль, що нагадує йому Неаполь, на тривожний Київ. Натомість Джеффрі, який виріс у 16-мільйонному місті, з усмішкою дивиться на друга й зауважує, що Тернопіль для нього занадто повільний.
Проте саме там почалася історія гурту. Майбутні артисти познайомилися біля медичного коледжу, в якому навчалися. Виявилося, окрім медицини (за спеціальністю, зрештою, ніхто з них не працював), їх об’єднує музика. Гуцуляк та Кенні виросли на різних континентах, за 10 тисяч кілометрів один від одного, проте мають схожі музичні смаки. “Я обожнюю фанк, інді-рок, R&B, реп, афробіт: від Burna Boy і Leo Stay Trill до Peggy Gou, Jeleel, Asake”, – розповідає Кенні, син військовослужбовця.
Батьки Гуцуляка працювали за кордоном – він мешкав із бабусею в селі, слухав R&B, реп, фанк, особливо полюбляв 50 Cent та Емінема, захоплювався класичною музикою, любив пісні Володимира Івасюка. Джеффрі в ті самі шкільні роки співав у хорі, а Андрій уже тоді писав електронні треки.
Tvorchi народилися на Андрієвій кухні. “Ми готували пасту, пили пиво. Я дав Джеффрі послухати композицію, яку щойно написав, – і він одразу склав до неї лірику. А потім каже: зробімо запис”. У 2017-му Гуцуляк та Кенні випустили дебютний танцювальний сингл Slow на американському лейблі AIA, а за рік заснували гурт – мелодійну назву Tvorchi запропонувала їхня спільна подруга.
Знаковим для дуету став 2021 рік, коли вони випустили кліп на пісню Believe – романтичну історію про "дівчину, яка більше вірила друзям, ніж своїй другій половинці". Музиканти у кліпі виконують роль моделей, що позують перед камерою. Відео, бюджет якого склав 100 доларів, зняв фотограф Андрій Оболончик в одному з тернопільських барів та в музичній школі. За кілька днів Tvorchi з подивом дізналися, що ролик набрав 400 тисяч переглядів на ютубі (сьогодні – вже понад три мільйони), а пісня зайняла високі позиції в чартах – наприклад, в Apple Music потрапила до топ-10.
Про свою місію Tvorchi кажуть просто: у темні часи хочуть бути джерелом світла для свого слухача
За плечима музикантів – п'ять студійних альбомів та участь у Євробаченні. 2023 року вони представляли Україну в Ліверпулі з життєствердною електронною композицією Heart of Steel, натхненою сміливістю українських військових, захисників “Азовсталі”. 13 травня, у день фіналу конкурсу, російські війська обстріляли Тернопіль. Андрій та Джеффрі вважають той виступ одним із найемоційніших у своєму житті. Тоді разом із фандрейзинговою платформою United24 музикантам вдалося зібрати 12 мільйонів гривень – гроші пішли на закупівлю інкубаторів інтенсивної терапії для передчасно народжених дітей.
Про свою місію артисти кажуть просто: "Нас рухає пристрасть до музики, до створення чогось нового і якщо наші пісні когось надихають, дарують мотивацію — ми цьому раді". Під динамічні треки Tvorchi – “Не танцюю”, “Мрійники”, який був записаний разом із гуртом The Hardkiss, та Believe – люблять танцювати на весіллях і днях народження. На одному з таких свят у Чернівцях дует наживо виконав пісню Володимира Івасюка “Я піду в далекі гори” 1968 року: відео виклали в тікток, воно стало віральним – підписники почали просити випустити рімейк.
У березні цього року Tvorchi представили нову версію пісні Івасюка “Мила моя” у фірмовому для гурту динамічному електронному аранжуванні. Кліп уже зібрав 6 мільйонів переглядів на ютубі. Лірика Івасюка у виконанні Джеффрі – артиста, для якого українська мова не є рідною, – звучить мелодійно, а шанувальники в соцмережах відзначають: гурту вдалося актуалізувати естрадну класику через майже 60 років. “Це був найскладніший для мене запис”, – згадує Кенні, маючи на увазі технічні виклики. Вже кілька років він двічі на тиждень займається з викладачем – відшліфовує українську мову.
Артисти кажуть, що найцікавіше для них – досліджувати, як музика створює атмосферу та керує настроями. Гуцуляк наводить приклад кінематографа: “Композитор оживляє сцену, підкреслює емоцію, грається з почуттями глядача. Якщо бійка супроводжується швидкою рок-композицією – це адреналін, боротьба, напруга. А якщо на ту саму сцену накласти повільну мінорну мелодію – з’являється драма, навіть жаль до персонажа”.
Ввечері після знімання Джеффрі й Андрій вирушають до Тернополя, щоб знов зануритися в написання нової музики. На початку літа вони випускають трек “Скажи чому” – ліричний поп-R&B про те, що знайоме майже кожному. Вже прощаючись, Гуцуляк розповідає: “Ця пісня – про потребу в діалозі, про намагання достукатися одне до одного”. Наживо Tvorchi вперше виконають її на київському фестивалі Music Box Fest 21 червня.
Текст: Дарія Слободяник