Люди — єдині тварини планети, яким подобається гостра їжа. Хтось більше, хтось менше, але переважна більшість нас додає в їжу перець та інші прянощі. Невже тільки тому, що смачно?
Експерт із харчових продуктів з Великобританії доктор Стюарт Фаррімонд (Stuart Farrimond), спираючись на дані досліджень, наводить й інші аргументи на користь гострої їжі взагалі та перцю чилі зокрема.
Про смаки не сперечаються?
Хоч би як нам хотілося іншого, але з віком смакові рецептори притуплюються. У старості їжа буває прісною не тому, що в молодості смачніше готували, а через те, що ми стаємо менш чутливими до відчуттів.
Чоловікові у віці 60 років доводиться з'їдати втричі більше солі, ніж двадцятирічного, лише для того, щоб відчути ту ж таки солоність. Гострий чилі, пожвавлюючи смак, повертає їжі «молодість». Перець – здоровіший варіант, ніж пересолена їжа.
Не хворійте!
Численні дослідження знаходять, що люди, які регулярно вживають пряну їжу, рідше страждають від небезпечних для життя хвороб. Любителі чилі схильні до меншого ризику серцевих нападів та стенокардії, респіраторних захворювань та раку. Є свідчення, що чилі захищає від діабету.
Але лікар Фаррімонд звертає увагу, що повної оцінки корисності перцю дослідження поки що не дають.
«Як і з багатьма речами в галузі харчування, ми поки що не можемо бути впевненими в тому, наскільки корисним є чілі. Але він відносно безпечний, благотворно впливає на здоров'я, містить поживні речовини (такі як вітаміни C, A, K, B6 та калій) та антиоксиданти, що протидіють раку. Зростання обсягу досліджень також вказує на те, що молекула пекучого капсаїцину здатна допомогти контролювати рівень цукру в крові і боротися з раком».
Геть зайві кілограми!
Від гострої їжі часом кидає у піт. Чилі – термогенна їжа. Коли ми його їмо, організм спалює енергію, зростає частота серцевих скорочень, кров приливає до обличчя. Капсаїцин “підлаштовує” внутрішній термостат, ми відчуваємо приплив тепла.
Внаслідок регулярного вживання чилі організм спалює в середньому близько 50 додаткових калорій на день. Але крім цього, капсаїцин, дратуючи шлунок та кишечник, викликає відчуття повноти та пригнічує апетит.
Чи можна полюбити чилі?
Кухні світу по-різному належать до прянощів. Через це багато хто вважає, що толерантність до гострої їжі, властива тим чи іншим народам, уроджена. Насправді ми всі народжуємось однаковими. Любов до перцю – наслідок багаторічних «тренувань». Як стверджує доктор Фарімонд:
«Багато людей вважають, що любителі халапеньо мексиканці народжуються зі здатністю вживати більше чилі, ніж їхні північноамериканські сусіди. Але для різних кухонь немає біологічних чи генетичних причин. Регулярне вживання невеликої кількості чилі поступово підвищує толерантність до пекучого смаку і робить його приємнішим. Багаторазовим впливом ви привчіть свій мозок, що ці вогняні відчуття в роті не шкідливі, і згодом болючі нерви на язику змінять внутрішні хімічні зв'язки, щоб стати менш чутливими до капсаїцину».
Будьте обережні!
Гостру їжу традиційно звинувачують у тому, що вона дратує шлунок та сприяє утворенню виразки. З цієї причини багато лікарів радять уникати чилі пацієнтам із чутливим шлунком. Але доктор Фарімонд стверджує, що наукові дослідження свідчать про протилежне. Чилі захищає від виразки шлунка, якщо є регулярно. Капсаїцин змушує шлунок виробляти менше кислоти та більше захисного слизу.
Проте розлади шлунка від чилі можливі. Як і в роті, капсаїцин викликає печіння, проходячи через шлунок та кишечник. Занадто гостра їжа здатна викликати відчуття болю, особливо у тих, хто страждає на синдром подразненого кишечника.
Больові нерви стають чутливішими, коли кишечник розтягнутий великою кількістю їжі. Тому люди, які їдять багато і швидко, частіше стикаються з незручностями.
Доктор Фаррімонд упевнений, що неприємні відчуття не привід відмовлятися від перцю:
«Дослідження показують, що з часом чилі, схоже, згладжують симптоми синдрому подразненого кишечника та інших проблем травлення. Тому обережно, але вперто продовжуйте!»
PS В даний час доктор Фарімонд співпрацює з відомою компанією, яка випускає гострі соуси. Корисно пам'ятати про це.