20 серпня на українські екрани виходить “Тоні” – біографічна стрічка про шеф-кухаря Ентоні Бурдена. Одну з ключових ролей у фільмі зіграв Антоніо Бандерас.
“Тоні” розповідає про Ентоні Бурдена в період, коли він ще не став глобальною попкультурною та гастрономічною іконою. Режисер Метт Джонсон та студія А24 фокусуються на одному епізоді з життя Бурдена – літі 1975 року в прибережному містечку Провінстаун (Кейп-Код, Массачусетс). Саме тут, миючи посуд у ресторані, 19-річний Тоні у виконанні Домініка Сесси (“Залишенці”) знайомиться з реаліями дорослого життя та професії.
Особливого магнетизму стрічці додає поява Антоніо Бандераса в ролі суворого, але проникливого шефа-наставника. Для іспанського актора, чий зв’язок з гастрономією є частиною його публічного іміджу, ця роль багато в чому є автобіографічною. “Тоні” – історія про те, як кулінарний майстер-клас перетворюється на справжню ініціацію, де відкриття однієї устриці здатне назавжди змінити життєву траєкторію.
Бандерас за кулінарною стійкою: коли екранний образ збігається з реальним життям
Постать Шефа – суворого, але чуйного власника прибережного ресторану, який бере під своє крило бунтівного Бурдена – у “Тоні” слугує не лише сюжетним каталізатором, а й моральним орієнтиром. З Антоніо Бандерасом у цій ролі межа між акторською грою та особистою філософією стирається, створюючи враження, ніби камера зафіксувала один із днів з життя актора.
Для Бандераса гастрономія – справжня пристрасть. У Малазі актор створив гастрономічну імперію під егідою Grupo Tercer Acto. Серед його закладів – бодега El Pimpi, де на винних бочках залишають автографи знаменитості, гастробар Tercer Acto з концепцією “япо-фузії”, ресторан італійської кухні Atrezzo та ресторан La Pérgola del Mediterráneo, що спеціалізується на андалузьких рибних стравах.
Antonio Banderas (@antoniobanderas)
Режисер стрічки Метт Джонсон зазначає, що залучення Бандераса додало “Тоні” автентичності. “Антоніо володіє вісьмома ресторанами і щиро любить їжу, – коментує Джонсон. – Він знає, як правильно обробити рибу, він знає всі тонкощі приготування справжньої паельї”. Актор зізнається, що цінує добре поїсти та проводить час із друзями, наголошуючи на важливості кожної деталі в ресторані – від освітлення до чистоти на кухні.
У фільмі цей досвід втілюється у стосунках між наставником і учнем. “Найбільше у Шефі мені сподобалося те, що він розгледів у Тоні щось значно раніше, ніж той сам усвідомив це у собі, – ділиться Бандерас. – Він бачить у хлопці потенціал, але водночас розуміє: талант без дисципліни не важить нічого”. Персонаж Бандераса повністю поглинутий роботою, точністю та самовіддачею, і Тоні потребував такого наставництва.
Для глядачів екранний дует Бандераса і Сесси стає метафорою дорослішання: перш ніж підкорити світ кулінарії, літератури та телебачення, Ентоні Бурден мав пройти шлях навчання та отримати урок справжньої поваги до ремесла.
Естетська епоха 1970-х
Режисер Метт Джонсон разом із командою прагнув створити тактильне, максимально заземлене у фізичний простір середовище. Художник-постановник Раян Воррен Сміт переніс знімальну групу на вулиці Провінстауну та Кейп-Коду, вдихнувши нове життя в історичні локації. У кадрі оживають піцерія Spiritus Pizza, ресторан The Lobster Pot та бар Old Colony Tap.
Палітра фільму ґрунтується на архівних кадрах – зокрема, на відеоматеріалах місцевого телеканалу 1975 року, знайдених у штаті Мен. Ці записи стали для команди головною “біблією” стилю та колористики. Візуальна мова “Тоні” не стилізує епоху 1970-х, а оживляє її, перетворюючи приморське американське містечко на простір поза часом.
Їжа як спосіб єднання людей
Метт Джонсон завершує історію становлення Ентоні Бурдена емоційним акордом – спільним літнім “збором” на узбережжі, де їжа, приготована Тоні, стає символом єднання. Саме в цій дивовижній здатності об’єднувати людей, створювати теплі спільноти, полягав один із головних талантів Ентоні Бурдена: шеф-кухаря, письменника, телеведучого, мандрівника і справжньої рок-зірки від кулінарії.
Утім, жоден з талантів Тоні, певно, не розкрився б повною мірою, якби не його зустріч із Шефом. Саме Шеф, якого у фільмі Антоніо Бандерас наділяє привабливим поєднанням м’якості та владності, відкриває для Тоні кухню як місце особистісних трансформацій. Кухня ранить Тоні, зцілює його та стає його місцем сили.
Цей фільм, що має рейтинг 98 % “свіжості” на Rotten Tomatoes, залишає післясмак хорошого вина та чистої творчої енергії – теплий, живий і пронизливо щирий. Байопік “Тоні” у кінотеатрах з 20 серпня.