Кураторка, засновниця галереї “Лавра” та мистецтвознавиця Тетяна Миронова відвідала один із головних артярмарків у світі – Art Basel у Швейцарії. Спеціально для Vogue.ua Тетяна розповідає про найцікавіші проєкти та міркує про майбутнє ярмарків сучасного мистецтва.
Дискусії про те, як змінюватиметься Art Basel – головний мистецький ярмарок світу, – можна почути все частіше. Західні аналітики стверджують, що ера мегаярмарків минула і пафосно розглядати твори мистецтва у “величезних білих наметах” стає нецікаво, та й саме мистецтво втрачає на таких показах свою вишуканість.
Натомість колекціонерам дедалі частіше пропонують інший формат: невеликі вишукані ярмарки-бутики з відібраними галереями і високою концентрацією найкращих художників у чудових місцях, де можна ще й відпочити. Це Аспен, Сент-Моріц або Майорка, де, до речі, зараз перезапускається проєкт Art Cologne – один з найстаріших у світі ярмарків – лише на 88 експонентів. Його директор Даніель Хуг вважає, що, можливо, відвідувати в різних країнах той самий ярмарок з майже незмінним пулом основних галерей з часом стає клієнтам нецікаво, а зростання менших бутикових ярмарків дає новий імпульс артринку.
Упевнена, цей новий напрям матиме своїх поціновувачів. Хоча для багатьох колекціонерів та галеристів саме Art Basel залишається тим унікальним місцем, де можна побачити і придбати чимало робіт музейних авторів – Пікассо, Баскія, Хокні, простежити основні тренди сучасного мистецтва у світі, від медіаарту до інтерактиву, та відзначити нові імена.
Присутність українських художників у багатьох програмах ярмарку не може нас не радувати. Згадую, що у 2022 році організатори Art Basel навіть не хотіли обговорювати присутність у публічних просторах ярмарку українських скульптур, бо, як вони вважали, це могло відлякати російських колекціонерів. Часи змінюються, і цього року “голоси сирен” – аудіочастину масштабної інсталяції Нікіти Кадана – можна було почути і побачити у престижному секторі Unlimited на Art Basel.
Дискусії про те, як змінюватиметься Art Basel – головний мистецький ярмарок світу, – можна почути все частіше.
Монументальна звукова інсталяція “Тривога (Сирени та щогла)” являла собою простір зі щоглою і вітрилами, всередині якого був відтворений сигнал повітряної тривоги, записаний голосом оперної співачки мецо-сопрано Олени Бєлкіної (композитори — Роман Григорів та Ілля Разумейко). Робота Нікіти Кадана в Базелі представляла українська Voloshyn gallery.
Роботи українських художників загалом були на всіх основних ярмарках-сателітах – VOLTA (жіночий проєкт за участю Ніни Мурашкіної, Анастасії Подерв’янської, Поліни Кузнєцової, Тетяни Колесник) та Liste (проєкт одного з найкращих, на мій погляд, українських молодих художників Юрія Болси), а також у нових цікавих локаціях Art Basel week.
У просторі Basel art center дві провідні мистецькі агенції Rukhart hub та Tuasho agency, які працюють у США, Швейцарії та Україні, упродовж усього тижня проводили подію під назвою Survival Ritual, яка об’єднала виставку, музичні сети, відкритий мікрофон, перформанси та гастрономію. Молоді українські митці та майстри гастрономії були представлені тут повною мірою.
Ще один соціально-мистецький проєкт, який набуває шаленої популярності під час Art Basel week, – це Basel Social Club. Презентація Basel Social Club цього року стала однією з найочікуваніших подій Art Basel. Можна сказати, що це окремий оригінальний артфест, який є більш відкритим для шанувальників мистецтва і більш цікавим своїми активностями, ніж класичний мастодонт Art Basel. Його організували художники, галеристи та куратори, які прагнули створити “все те, чим не є арт-ярмарок: вільне та радикально мистецтво, відкрите для публіки. Ніяких VIP-списків, жодного спеціального ставлення — лише пульсуючий натовп, що рухається крізь інсталяції та перформанс із напоями в руках”. Такий формат все більше захоплює і колекціонерів, і глядачів. Тим більше, що за концепцією Basel Social Club проходить у різних за архітектурою та призначенням місцях, далеких від мистецтва.
Цікаво споглядати, як у наш час мистецтво здатне захопити незвичні локації (сільську ферму, приміщення банку чи багатоповерхову порожню будівлю офісу) і перетворити це все на надзвичайно цікавий художній фестиваль з експозиціями від галерей (там, до речі, також були роботи українських художників Романа Хімея та Яреми Малащука), музичними виступами, театральними перформансами, які поєднуються з різними елементами сучасного життя. Наприклад із працюючим стоматологічним кабінетом, де на стінах представлений проєкт альтернативної художньої фотографії.
Цьогорічна тема Basel Social Club – “Офіс”, присвячена мінливій природі праці в епоху, що визначається віддаленою роботою, цифровізацією та штучним інтелектом. Замість того, щоб розглядати офіс як місце продуктивності, Basel Social Club переосмислює його як місце для роздумів, обміну, гри та колективного досвіду. На різних поверхах офісної будівлі відвідувачі можуть зануритися у виставки, перформанси, побачити інсталяції, спробувати оздоровчі та гастрономічні практики, що розмивають межі між мистецтвом, дозвіллям та повсякденним життям.
Один із найочікуваніших проєктів цього року належить Марині Абрамович та її інституту MAI. Він розміщений у переобладнаному колишньому шкільному автобусі. THE BUS функціонує одночасно як мобільна скульптура та кімната для медитації. Відвідувачів запрошують вирушити у внутрішню подорож, яка має потенціал для тривалих змін та трансформації. Йдеться про уповільнення, усвідомленість та створення спільного емпіричного простору, який об’єднує людей. Кількість учасників такого “досвіду” обмежена десятьма особами, участь – у порядку живої черги.
А ще цікаво, що цього року до Basel Social Club долучився книжковий ярмарок, що займає окрему частину будівлі і об’єднує незалежних видавців, художників-ілюстраторів та експериментальні книжкові проєкти з усього світу. Це допомагає забрати додому щось інтимніше, ніж листівки з презентації на стенді класичного ярмарку. Більше того, серед відвідувачів цього року розігрувалася графіка Енді Ворхола з відомою банкою супу Кемпбелл. Саме ця доступність колекційного мистецтва, це розмиття надуманих кордонів між багатими колекціонерами та всіма іншими робить щорічні події Basel Social Club дедалі популярнішими. Вважаю, що майбутнє артярмарків саме за таким форматом. До речі, цей формат дуже схожий на український Гогольфест, який цього року нарешті повертається до Києва.