У межах проєкту VOGUE UA To Do List ми плануємо необхідні обстеження, процедури та стратегії, що дадуть змогу поліпшити здоров’я, самовідчуття та подарують відчуття контролю над процесами, які можливо і потрібно тримати під контролем. Пункт №3 – приділити увагу репродуктивному здоров’ю.
Реклама.
Новини партнерів
Ті, хто розглядає можливість стати матір’ю в перспективі, а надто ті, хто мріє про малюка, повинні потурбуватися про своє репродуктивне здоров’я. Про те, як з’ясувати свої шанси на народження дітей, як їх уберегти та збільшити, розповідає професор, шанований лікар України Олександр Дарій – фахівець репродуктивної клініки ICSI Clinic.
Як оцінити свої перспективи завагітніти?
У цьому сенсі часто згадують про фертильність. Але слід розуміти, що це не єдиний параметр і не “діагноз”. Це вірогідність вагітності у певному віці, у конкретної пари, за визначений час. Тому лікарі оцінюють не фертильність, а репродуктивний потенціал та чинники, що його зменшують.
У реальності оцінювання репродуктивного потенціалу поділяється на 4 головні блоки:
- Оваріальний резерв;
- Якість яйцеклітин (суттєво залежить від віку та не піддається вимірюванню через аналізи);
- Анатомія (прохідність труб і стан матки);
- Дані партнера (якість його генетичного матеріалу – половина успіху).
Існує і п’ятий, додатковий блок: овуляція та ендокринологія (те, як діє щитоподібна залоза, рівень пролактину, інсулінорезистентності тощо) – вони побічно впливають на зачаття та виношування.
Що являє собою оваріальний резерв
Оваріальний резерв – це число фолікулів, здатних почати ріст у найближчих циклах. Простіше – запас яйцеклітин у яєчниках жінки, що визначає її репродуктивну спроможність: можливість завагітніти зараз і в майбутньому.
Важливо знати дві речі: насамперед, оваріальний резерв не показує якості яйцеклітин, яка є визначальною для виношування і народження здорової дитини. Подруге, з роками оваріальний резерв неминуче зменшується.
Як визначити свій оваріальний резерв
Відповідно до поточних протоколів, найбільш правильна оцінка – комбінація аналізів:
• АМГ (антимюлерів гормон);
• АФК / AFC — число антральних фолікулів на УЗД;
• ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) + гормон естрадіол, здані на 2–3 день циклу.
Оцінювати ці показники самостійно – марна трата часу; важливі не окремі числа, а їх сукупність і співвідношення. Наприклад, ФСГ (який, до речі, суворо залежить від дня циклу), без AFC/АМГ часто вводить в оману. А АМГ не відображає стану матки і труб, якості яйцеклітин і можливості завагітніти природним шляхом “цього місяця”.
І загалом, жоден з цих аналізів не є “тестом на вагітність у майбутньому”. Ці аналізи дають змогу визначити “точку відліку”.
У якому віці заморожування яйцеклітин має найбільше значення?
З точки зору біології ключовий фактор для заморожування — вік яйцеклітини (і, відповідно, – ризик хромосомних аномалій).
Якщо стисло, то заморожувати яйцеклітини до 30 років — максимально результативно: ооцити мають найкращу якість. 30–35 — це так зване “оптимальне вікно”, коли якість яйцеклітин ще добра, а рішення про кріоконсервацію вже зважене.
У віці до 40 років заморожування все ще має сенс, але зазвичай потрібно більше ооцитів, щоб у разі низької якості клітин можна було відібрати найкращі. Можливо, знадобиться дві стимуляції.
Після 40 ми з пацієнтками обговорюємо процедуру з позиції критичного мислення. Іноді краще розглядати альтернативні стратегії (зокрема, з заморожуванням ембріонів, якщо є партнер).
Які гормональні фактори найбільше впливають на репродуктивне здоров’я?
Я б виокремив 4 осі, які найчастіше змінюють картину:
- Оваріальна функція (овуляція, лютеїнова фаза, перименопауза);
- Функція щитоподібної залози (оцінити її допомагають ТТГ, вільний Т4, антитіла за показаннями);
- Пролактин (підвищений пролактин може “вимикати” овуляцію);
- Інсулін / метаболізм (синдром полікістозних яєчників, інсулінорезистентність, ожиріння або дефіцит ваги).
Поступове зменшення оваріального резерву, скорочення фолікулярної фази, “примхливий” цикл ближче до 40 є “звичайними віковими змінами”. А ось пильності потребують такі моменти:
• виражена нерегулярність циклу;
• кровотечі поза ним;
• раптове погіршення самопочуття та/або різка зміна ваги;
• симптоми гіпо-/гіпертиреозу;
• болі, дискомфорт чи біль під час сексу (диспареунія), хронічний тазовий біль (який може вказувати на ендометріоз).
Які фактори реально впливають на фертильність?
У цій площині часто згадують про стрес і сон. Так, вони справді впливають, але частіше як каталізатори проблем, а не їх першопричина. Найбільш вагомі – інші фактори, і перший з них – вік. Також мають значення:
- Ендометріоз (особливо глибокий, з залученням яєчників);
- Трубний фактор / спайки (після запалень / операцій);
- Порушення овуляції (СПКЯ, гіперпролактинемія, патологія щитоподібної залози);
- Чоловічий фактор (який і досі часто недооцінюють).
Спосіб життя теж важливий, адже нестача сну, щотижневе вживання алкоголю, куріння, недостатня або надмірна вага реально погіршують перспективи завагітніти. Але важливо знати: бездоганний спосіб життя аж ніяк не скасовує біології віку.
Які хвороби заважають завагітніти?
Ендометріоз – лідер із “тихої шкоди” жіночому репродуктивному здоров’ю. Він може не виявлятися болями, але відчутно знижувати якість ооцитів, пошкоджувати труби, утворювати запальний фон. Кісти яєчників (ендометріоми) – окрема тема: інколи варто їх спостерігати замість того, щоб видаляти: з операцією існує ризик “з’їсти резерв”.
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – теж тихий ворог. Часто резерв високий за показниками АМГ/AFC, але вагітність не настає через проблеми з овуляцією і метаболізмом. Тобто “ресурс є”, а “механізм запуску” порушений.
Інсулінорезистентність, що часто супроводжує СПКЯ, погіршує якість ооцитів і реакцію на стимуляцію.
Аутоімунні стани теж можуть негативно впливати на здатність завагітніти.
Важливо розуміти, що “модні” імунограми, зроблені без потреби, часто лише розхитують тривожність і провокують зайві призначення. У добрій практиці їх призначають суворо за клінічною необхідністю.
Чи варто проходити репродуктивний чекап, якщо вагітність не планується найближчим часом?
Відповідь – “Так”, якщо жінка хоче розуміти, який у неї запас часу і чи немає факторів, які краще пролікувати заздалегідь. І ось коли він особливо потрібен:
• вік 30+ (а в ідеалі — 28–30 як “точка відліку”);
• нерегулярний цикл, акне/гірсутизм, різкі коливання ваги;
• болі під час місячних/овуляції, болісний секс;
• операції на яєчниках, кісти, запалення, ІПСШ в анамнезі;
• сімейний анамнез ранньої менопаузи ;
• онкологічні ризики / планована терапія (хіміо/променева);
Що містить мінімальний розумний чекап?
• УЗД з AFC, оцінювання матки/ендометрію;
• АМГ;
• ТТГ ± вільний Т4;
• пролактин;
• загальний аналіз крові + феритин (за потреби);
• глюкоза/інсулін/HOMA (якщо є ознаки ІР/СПКЯ);
• плюс спермограма партнера, якщо пара вже є і питання актуальне.
Щоб побудувати довгострокову репродуктивну стратегію, я зазвичай пропоную мислити “сценаріями”:
Якщо планується вагітність у найближчі 1–2 роки, варто зробити дообстеження, відкоригувати необхідні фактори та не відкладати процес на потім.
Якщо вагітність розглядається в перспективі, але не зараз, – краще пройти чекап і обговорити з лікарем питання, як зберегти фертильність (особливо, якщо жінці вже виповнилося 30–35 років).
Якщо ж сценарій невизначений – і жінка не може передбачити стосунки з партнером і життєву ситуацію, замороження ооцитів стане тим інструментом, що допоможе зберегти свободу вибору.
Заздалегідь важливо з’ясувати свій оваріальний резерв, виключити ендометріоз / трубний фактор за наявності симптомів і вирішити питання збереження фертильності до того, як це стане невідкладним.
Чого точно не варто робити – це панікувати через певні окремі показники, активно лікувати симптоми без точного діагнозу і робити безкінечні додаткові аналізи без потреби. Усе це тільки виснажує нервову систему та бюджет.