Якщо 2025-й рік був епохою абсолютного панування протеїну, а клітковина остаточно утвердилася в суспільній свідомості, то чого слід очікувати від 2026-го? Vogue провів розмови з провідними фахівцями, щоб дізнатися, що з’явиться нового у наших меню. Адже те, що ми їмо, прямо впливає на наше самопочуття.
Реклама.
Недозрілі банани та інші продукти, які дарують відчуття насичення
Беручи до уваги, що близько 1,5 мільйона жителів Великої Британії зараз вживають ліки класу GLP-1 (такі як Ozempic, Wegovy та Mounjaro), доктор Федеріка Аматі, провідна нутриціологиня Zoe, прогнозує підвищений інтерес до раціону як під час застосування цих медикаментів, так і після припинення їх використання.
“Про роль білків і харчову цінність їжі під час лікування говорили неодноразово, але коли апетит повертається, необхідно підтримувати природні гормони, що регулюють апетит”, — пояснює вона. До них належать лептин, GLP-1, пептид YY та холецистокінін. І вирішальну роль тут відіграє клітковина. Це один із головних шляхів, яким мікробіота кишківника “взаємодіє” з ендокринними клітинами, відповідальними за контроль апетиту. Особливо важливі пребіотичні волокна, які досягають віддаленого відділу товстої кишки та піддаються там ферментації.
Продукти, збагачені пребіотичною клітковиною, — це зелені банани, зернобобові, овес, ячмінь, капуста, артишоки, спаржа, кімчі та квашена капуста. Вони допомагають передавати сигнал ситості до мозку та стимулюють формування корисних коротколанцюгових жирних кислот, зокрема бутирату, який підтримує бар’єрну функцію кишківника, імунну регуляцію та метаболічне здоров’я. “Чим більшого розмаїття ми досягаємо, через резистентні крохмалі, бета-глюкани та частково гідролізовану гуарову камедь (PHGG), тим краще”, – зауважує Ріан Стівенсон, нутриціологиня та засновниця Artah. У 2026 році йтиметься не просто про “більше клітковини”, а про націлену клітковину: для енергії, управління тягою до їжі та зменшення запалення.
Юшка на сніданок
Суп на сніданок — а чому б і ні? Кет Чан, дієтологиня та авторка Substack-блогу Full Serving, називає його одним із найпрактичніших способів розпочати день, особливо в холодні місяці. “Мені подобається, що він руйнує правила сніданку. Це багатокультурна страва без строгих вказівок, окрім балансу білків, жирів і клітковини. Тепла, зволожуюча тарілка з бульйоном стабілізує рівень цукру в крові, підтримує травлення і допомагає почати день більш спокійно”, – каже вона. У свій сніданковий суп Чан додає тофу, варені яйця, листя зелені, морські водорості, моркву, кіноа та локшину. А якщо ви з тих, хто не любить споживати воду, супи, бульйони та трав’яні чаї – відмінний спосіб підтримувати зволоження та сяйво шкіри.
View this post on Instagram
Рукола, радиккіо, цикорій та інші гіркуваті продукти
Гіркі продукти — недооцінений помічник травлення. “Вони стимулюють вироблення шлункової кислоти та травних ферментів, що допомагає ефективніше розщеплювати білки та жири”, – пояснює дієтологиня й засновниця R Health Club Розмарі Фергюсон. Кет Чан додає, що вони покращують перистальтику кишківника, зменшують дискомфорт після їжі та підтримують роботу печінки. Радиккіо, цикорій, рукола та грейпфрут — типові приклади. Серед добавок Фергюсон також відзначає хміль.
View this post on Instagram
Гранат
Зберігати в холодильнику контейнер із зернами граната — жест у стилі Кардаш’ян (Кайлі — прихильниця), але користь цього фрукта доведена наукою. “Ми вже давно знаємо, що гранат багатий на антиоксиданти. Але тільки зараз починаємо усвідомлювати його глибші біологічні ефекти”, — каже доктор Ніруша Кумаран, лікарка загальної практики та експертка з питань довголіття. У кишківнику сполуки граната перетворюються на уролітин А — речовину, що сприяє відновленню мітохондрій і пов’язана з довголіттям. Він також стимулює ріст бактерії Akkermansia, яка асоціюється з кращим метаболічним здоров’ям, цілісністю кишкового бар’єра, зменшенням запалення та, ймовірно, з посиленням природного вироблення GLP-1.
View this post on Instagram
Консервована (і свіжа) риба
Інтернет-запити на кшталт “найкращі продукти для здоров’я мозку” зросли більш ніж на 5000% за останній місяць, і омега-3 знову в центрі уваги. Доктор Джулі Фратантоні, когнітивна нейробіологиня та авторка Better Brain на Substack, називає жирну рибу одним із найефективніших харчових інструментів для когнітивного довголіття.
View this post on Instagram
“Так звана риба SMASH (S — Salmon (лосось), M — Mackerel (скумбрія), A — Anchovies (анчоуси), S — Sardines (сардини), H — Herring (оселедець) багата на омега-3 і водночас має низький вміст ртуті”, – пояснює вона. Дослідження показують, що вживання однієї-двох порцій на тиждень пов’язане зі здоровішим старінням мозку та меншим ризиком нейродегенеративних захворювань. Ця риба багата на DHA — структурний компонент нейронних мембран, що підтримує пам’ять, навчання та зменшення запалення.
View this post on Instagram
Тарілки без PFAS
PFAS (так звані “вічні хімікати”) все більше привертають увагу. Їх пов’язують з онкологічними захворюваннями, ожирінням і розладами метаболічного здоров’я, і вони присутні у воді, пакуванні та кухонному приладді. “Зі зростанням обізнаності споживачі намагатимуться мінімізувати контакт із ними через повсякденні рішення”, – каже Стівенсон. Домашнє приготування цілісних продуктів і вибір кухонного начиння без PFAS стануть ключовими. І знову ж таки — клітковина має значення: “Попередні дослідження показують, що вона може допомагати зв’язувати й виводити хімічні сполуки через кишківник”. Кетрін Герлі Арбібе, засновниця Newroad 30, також радить обирати чавунний, нержавіючий або керамічний посуд, а також скляні пляшки — для зменшення хімічного впливу та мікропластику.
Поліфеноли
“2026-й — рік поліфенолів”, – стверджує доктор Каран Раджан, лікар і засновник Loam. Вони знаходяться в інтенсивно забарвлених фруктах, овочах і рослинних продуктах: від ягід і оливок до кави та какао. І діють як потужні антиоксиданти з протизапальними властивостями. “Хоча це не клітковина, поліфеноли поводяться як пребіотики, прямо впливаючи на мікробіоту кишківника та підсилюючи дію інших волокон”, – пояснює він. Оливкова олія extra virgin, темна листова зелень, трави, горіхи, насіння та бобові — обов’язкові в цьому переліку. Для щоденного посилення нутриціологиня Джессіка Шанд радить свою фірмову суміш із горіхів і насіння додавати до вівсянки, йогурту, супів або салатів для легкого “шоту” клітковини й поліфенолів.
View this post on Instagram
Кавуновий сік
Якщо є напій, який обожнює Воррен Вайтлі (персональний тренер Наомі Кемпбелл і Маї Джами), то це кавуновий сік. Він природно зволожує, багатий на електроліти та містить магній, калій, вітамін C і клітковину для підтримки травлення й контролю апетиту. “Ми всі знаємо червоний м’якуш кавуна, але саме біла частина під шкіркою — найкорисніша”, – пояснює він. Вона багата на цитрулін — амінокислоту, пов’язану з покращенням кровообігу. І його легко приготувати вдома: зніміть зелену шкірку, збийте в блендері (разом із насінням), за бажанням процідіть і подавайте з м’ятою та лаймом. “Навіщо пити воду, коли існує кавуновий сік?”, – жартує він.
Шафран
За словами Шанд, у 2026 році шафран стане ключовим інгредієнтом жіночого wellness. “Дослідження показують, що він може допомагати при зниженому настрої, тривожності, ПМС, емоційних змінах у перименопаузі, потягу до солодкого та регуляції серотоніну”, – каже вона. Його можна зустріти у функціональних чаях, бульйонах і безалкогольних напоях. І це невелике, але вагоме доповнення сучасної кухні.
Рослинно-орієнтоване, регенеративне й “ґрунтозалежне” харчування
Усвідомлення того, звідки береться наша їжа і як її вирощують, дедалі більше визначатиме вміст наших тарілок. Якість ґрунту, погоджуються експерти, впливає не тільки на довкілля, а й на здоров’я людини, мікробіом кишечника та поживну цінність продуктів.
View this post on Instagram
“Ми побачимо зростання зацікавленості в зернових, вирощених регенеративними способами, аграрних практиках, націлених на біорізноманіття, овочах із мінімальним втручанням та кліматично обізнаних рішеннях”, — каже Шанд. Арбібе додає, що мінеральний і мікробний склад ґрунту безпосередньо впливає на рівень вітамінів, мінералів і антиоксидантів у фруктах, овочах та зернових. “Також важливо враховувати вплив пестицидів”, — підсумовує вона.
За матеріалом: Vogue.co.uk