Уявний образ заможної людини з 1990-х років часто включає масивний золотий ланцюг на шиї, дорогий годинник, мобільний телефон та іномарку. На плечах — шкіряна куртка.
Сьогодні такий стиль може здаватися дещо карикатурним. Однак у 1990-ті роки золото було не просто модним аксесуаром, а яскравою ознакою фінансового успіху та високого статусу. Історія зі шкіряною курткою дещо відрізняється: вона починалася як елемент шику, а згодом стала одягом для широкого загалу.
Після розпаду СРСР демонстрація багатства стала можливою
За радянських часів відверта розкіш офіційно не заохочувалася. Хоча заможні люди існували, свій достаток вони демонстрували інакше — за допомогою меблів з Чехословаччини, килимів, кольорових телевізорів, які часто діставали через знайомства.
Після розпаду Радянського Союзу ситуація кардинально змінилася. З’явився приватний бізнес, комерсанти, банкіри, посередники, власники магазинів та люди, які за кілька років могли заробити статки, що раніше здавалися немислимими.
І ці новоспечені багатії захотіли показати свої гроші.
Водночас, розвинутої культури споживання дорогих речей ще не існувало. Тому статус позначали найбільш очевидними способами: золотом, автомобілем, годинником та одягом, що мав вигляд дорогого.
Чому саме золотий ланцюг
Цінність золота зрозуміла практично кожному. Для того, щоб оцінити дизайнерський костюм, потрібно розбиратися у брендах. Натомість товстий золотий ланцюг не потребував жодних пояснень: чим масивнішим він був, тим очевиднішим ставало, що власник має значні кошти. Особливо цінувалися вироби з плетінням “бісмарк”, яке вважалося одним із найскладніших.
Крім того, золото слугувало не лише прикрасою, а й надійним способом зберегти гроші. У той час основними грошима були купони, а 1993 року ціни зросли більш ніж у сто разів. Бувало, що до вечора ціни в магазинах зростали в рази порівняно з ранком. Зарплату намагалися одразу обміняти на долари, на придбання речей або золота. А за потреби золото можна було здати до ломбарду.
Отже, масивний ланцюг одночасно демонстрував достаток і слугував своєрідним капіталом.
Походження шкіряної куртки
Якісна шкіряна куртка виглядала дорого, була практичною і суттєво відрізнялася від стандартного радянського масового одягу. Наприкінці 1980-х років шкірянки спочатку носила неформальна молодь — панки та металісти.
З полегшенням виїзду за кордон з’явилися “човники” — люди, які їздили до Туреччини та Польщі автобусами з величезними картатими сумками за товаром. Шкіряні куртки переважно привозили з Туреччини, а значну частину продавали на ринках, зокрема на одеському “Сьомому кілометрі” та харківському ринку “Барабашово”.
Крім того, шкіра традиційно асоціювалася з образом сильної особистості: пілоти, мотоциклісти, герої західних бойовиків. У неспокійні 1990-ті до цього додався образ підприємця та людини, здатної захистити себе.
Зв’язок образу з криміналом
На цей образ вплинули як реальні кримінальні угруповання, так і, що важливіше, масова культура.
У 1990-ті роки бізнес і кримінал часто перетиналися. Підприємцям була потрібна “дах”, існував рекет, силові конфлікти та боротьба за власність.
Кримінальне середовище також полюбляло золото, персні та дорогі автомобілі.
Образ кремезного чоловіка в шкірянці з масивним ланцюгом, який стоїть біля Mercedes чи BMW, миттєво створював у глядача чітке розуміння його соціального статусу. Кінематограф, серіали та анекдоти остаточно закріпили цей стереотип.
Але шкірянки носили не лише представники кримінального світу
Шкіряні куртки також носили звичайні комерсанти, власники кіосків, продавці та просто люди, яким подобалася нова мода. Турецьку куртку можна було придбати на будь-якому ринку.
Насправді, багаті підприємці мали різний вигляд, але в пам’ять про епоху увійшли найяскравіші та найпомітніші деталі.
З часом шкіряна куртка стала настільки поширеною, що сама по собі перестала вказувати на професію її власника.
Причини зникнення ланцюга з моди
Наприкінці 1990-х і особливо у 2000-х роках з’явилася більша кількість дорогих брендів, якісних костюмів, годинників та автомобілів, що призвело до зміни уявлень про статус.
Демонстративно товстий золотий ланцюг поступово почав сприйматися як ознака поганого смаку.
Шкіряні куртки не зникли, але втратили асоціацію з багатством.
Нове покоління заможних людей дотримувалося іншого принципу: дорогий одяг міг мати досить скромний вигляд, а його справжню вартість розуміли лише ті, хто добре знався на брендах.
Так шкіряна куртка і золотий ланцюг перетворилися із символів успіху на символи самої епохи 1990-х років.
Джерело новини: ukr.media