Влаштовуємося зручніше і вирушаємо в подорож – спонтанну або ретельно сплановану – з улюбленими кіногероями. Разом із онлайн-кінотеатром “КІОН” зібрали фільми, в яких маршрути проходять через Росію та весь світ – від Петербурга до Провансу та Атлантики.
“Походу любов”
Петербург у цьому фільмі живе та дихає разом із героями. Ліза вперше опиняється у місті і одразу потрапляє до його ритму: мости, набережні, галасливі вечірки, випадкові знайомства. Коли в неї крадуть речі, це несподівано призводить до зустрічі з художником і музикантом — і запускає ланцюжок подій, у якому важливіший не сюжет, а стан. Ганна Завтур, Кузьма Котрельов та Сергій Горошко грають своїх героїв із відчуттям повної свободи — їхні діалоги та сцени ніби народжуються у моменті. Маршрут Лізи проходить центральними вулицями та дворами міста, від туристичних точок до майже прихованих локацій. Фільм працює як жива листівка: Петербург показаний трохи хаотичним і дуже привабливим, а рух створюється через людей, їхні розмови та раптові зв'язки.
“Туди”
Роуд-муві, побудоване на простій, майже абсурдній точці відправлення: поїздка з Москви в Уфу на таксі. Вадим у виконанні Петра Федорова — водій, який застряг у рутині, а героїня Ірини Старшенбаум вривається у його життя з ідеєю негайно вирушити в дорогу. Їхній маршрут проходить через Володимир, Нижній Новгород, Казань і далі трасою, де міста змінюються полями і нескінченною дорогою. У міру руху змінюється динаміка між персонажами: випадкові попутники починають чути один одного. Фільм точно передає фізику подорожі — спеку, відкриті вікна, довгі розмови і тишу, яка виникає між людьми, які випадково стали близькими.
“Поїхала”
Історія, заснована на реальних подіях: москвичка Аня їде у шестимісячну подорож велосипедом через всю Росію. Героїню грає Ольга Лерман, і її шлях відчувається майже документально, бо пройдений мандрівницею Ганною Смоліною насправді. Маршрут починається в Москві, проходить через Нижній Новгород і йде далі – до Уралу та у бік Магадана. У дорозі її супроводжує такса у причепі та блог, де вона фіксує те, що відбувається. Зміна ландшафтів – від міст до порожніх трас та дикої природи – стає тлом для внутрішнього руху. Це кіно про дорогу, де поступово повертається почуття опори і свободи.
“Париж зачекає”
Героїня Дайан Лейн вирушає в поїздку, яка мала зайняти кілька годин, але перетворюється на повільну подорож Францією. Разом із персонажем Арно Віара вона їде машиною з півдня країни до Парижа, проїжджаючи Прованс із його виноградниками, лавандовими полями та маленькими містами. По дорозі герої зупиняються біля старовинних церков, римського акведука, заїжджають у таверни та ночують у невеликих готелях. Цей маршрут — не про точки призначення, а про вміння сповільнитись та побачити деталі. Франція тут розкривається через смак, світло та розмови.
“Арахісовий сокіл”
Подорож на південь США, яка починається як втеча і перетворюється на пригоду. Зак Готтзаген грає хлопця, який мріє стати рестлером, а його супутником стає герой Шайї ЛаБафа – людина з непростим минулим. Пізніше до них приєднується героїня Дакоти Джонсон. Їхній маршрут проходить річками, болотами і маленькими містами: герої пливуть на плоту, ночують біля багаття і стикаються з різними людьми. Це сучасна варіація на тему Пригоди Гекльберрі Фінна, де дорога стає способом набути волі.
“Романтики 303”
Європейське роуд-муві, де мандрівка розгортається майже повністю у розмовах двох юних романтиків. Юлі у виконанні Малі Емде їде з Німеччини до Португалії на старому кемпері, а герой Антона Шпікера прямує до Іспанії шукати батька. Їхній спільний маршрут проходить через Німеччину, Бельгію, Францію і далі до Атлантики. Поки за вікном змінюються пейзажі, всередині машини (Мерседеса 303) розгортається інша динаміка: герої сперечаються, зближуються та поступово змінюють один одного. Дорога тут стає простором, де випадкова зустріч може змінити все.
Источник: ru.hellomagazine.com