Коли компанія завершує вечір і збирається роз’їжджатися, часто виникає питання, хто і як оплачуватиме таксі. Зазвичай, застосунок списує кошти з картки того, хто його замовляв.
Якщо всі їдуть в одне місце
У цій ситуації все просто: загальну вартість поїздки ділять порівну між усіма пасажирами. Британські довідники з етикету радять так само чинити й з рахунками в ресторанах, коли платить компанія, аби уникнути непорозумінь через дрібниці.
Якщо ви часто їздите однією компанією в одному напрямку, можна платити по черзі. Як помітила антропологиня Кейт Фокс, у пабах, де друзі по черзі пригощають одне одного, за кілька зустрічей витрати вирівнюються. З таксі так само, і не варто надмірно рахувати, хто скільки разів платив.
Якщо ви організували вечір і пригощаєте гостей, за британськими правилами етикету, логічно самостійно оплатити й таксі, про що варто повідомити заздалегідь.
Якщо виходите в різних місцях
Ділити вартість порівну в цьому випадку буде несправедливо, адже той, хто виходить раніше, сплатить за частину шляху, якою не скористається. Водночас, варіант «хто їде найдалі, той і платить» теж не є чесним, оскільки початкову частину маршруту їхали разом.
Чесний спосіб розподілу витрат передбачає поділ вартості поїздки на відрізки між зупинками. Перший відрізок, який їдуть усі пасажири, оплачують порівну. Наступний відрізок ділять ті, хто залишається в машині. Останній відрізок оплачує той, хто їде найдалі.
Цей метод, виявляється, був запропонований не таксистами. У 1973 році британський економіст Стівен Літтлчайлд і математик Гільєрмо Оуен розробили його для розрахунку вартості злітної смуги для літаків різного розміру. За їхньою пропозицією, початкову частину смуги оплачували всі, а кожне її подовження – лише ті, хто його потребував. У контексті таксі це означає, що той, хто виходить першим, оплачує лише початок маршруту. У 2020 році японські науковці дослідили цей метод на прикладі студентів, які їздили одним таксі до різних місць, і підтвердили, що такий розподіл дозволяє кожному пасажиру сплатити лише за ту частину шляху, яку він реально проїхав.
Розглянемо приклад: троє друзів їдуть з кафе. Вартість поїздки до дому Ані – 120 грн, до Бориса – 240 грн, а повна дорога до Віри – 300 грн.
- Перший відрізок (до Ані) коштує 120 грн. Оскільки в машині троє, кожен платить по 40 грн.
- Другий відрізок (від Ані до Бориса) коштує 240 – 120 = 120 грн. Його ділять Борис і Віра, по 60 грн кожен.
- Останній відрізок (від Бориса до Віри) коштує 300 – 240 = 60 грн. Цей відрізок Віра проїжджає сама.
Таким чином, Аня платить 40 грн, Борис – 100 грн (40 + 60), а Віра – 160 грн (40 + 60 + 60). Загальна сума складає 300 грн. Якби вартість поділили порівну (по 100 грн), Аня переплатила б 60 грн. При цьому кожен пасажир витратив менше, ніж якби їхав сам: Аня – 40 замість 120 грн, Борис – 100 замість 240 грн, Віра – 160 замість 300 грн.
Щоб дізнатися вартість кожного відрізка, можна перед замовленням таксі послідовно вказати в застосунку адресу посадки та адресу кожного пасажира, що виходить раніше, запам’ятовуючи ціну для кожного етапу. Перевірити правильність розрахунків можна, додавши суми всіх відрізків – вони мають дорівнювати повній вартості поїздки. Якщо через затори кінцева сума виявилася вищою, слід збільшити частку кожного пасажира на той самий відсоток. Наприклад, якщо поїздка коштувала 330 грн (на 10% більше за 300 грн), то Аня заплатить 44 грн, Борис – 110 грн, а Віра – 176 грн.
Якщо колега щодня їде з вами лише частину шляху
Це один із найсуперечливіших випадків. Якщо ви все одно їдете додому на таксі, а колега живе по дорозі і виходить на пів шляху, може здатися, що він не повинен платити. Однак, якщо така ситуація повторюється щодня, возити колегу за власний кошт стає некомфортно.
Письменниця Джудіт Мартін, яка спеціалізується на питаннях етикету, розрізняє разову послугу та постійну домовленість. Вона вважає, що підвезти когось один раз – це послуга, за яку дякують і яка не вимагає оплати. Однак, якщо ви їздите разом регулярно, витрати варто відкрито обговорити та розподілити справедливо.
Справедливим розподілом буде поділ витрат за правилом відрізків. Колега оплачує половину тієї частини шляху, яку він проїхав. Наприклад, якщо ваша поїздка коштує 280 грн, а до його зупинки – 100 грн, то колега платить 50 грн, а ви – 230 грн. Це не половина всієї поїздки і не нуль, і обидва витрачають менше, ніж якби їхали окремо.
Платити по черзі (сьогодні ви, завтра колега) доцільно лише тоді, коли ви проїжджаєте приблизно однакову відстань. Якщо колега виходить значно раніше, така схема призведе до його переплати.
Як уникнути незручностей
Незручність часто виникає через відсутність домовленості про оплату заздалегідь. Довідники з етикету радять обговорити це питання ще до поїздки. Можна використати такі фрази:
- «Давайте я викличу, а потім поділимо вартість».
- «Я замовлю таксі, а ви скинете мені свою частину. Суму напишу в чат».
- «Я виходжу першою, тож давайте порахуємо по відрізках».
- «Сьогодні я вас везу, а наступного разу хтось інший».
Якщо ви маєте намір оплатити поїздку за всіх, також повідомте про це одразу, щоб уникнути непорозумінь. Якщо вас пригостили, у відповідь запропонуйте пригостити наступного разу.
Бажано одразу переказати свою частину оплати, поки всі присутні. Через деякий час може бути складно згадати, хто кому скільки винен, а тому, хто замовляв таксі, може бути незручно нагадувати.
В Uber існує функція «Розділити тариф». Після замовлення потрібно провести пальцем угору по екрану, натиснути на спосіб оплати, обрати «Розділити тариф» та вказати імена або телефони попутників. Кожен отримає запит, і ті, хто його прийме, сплатять рівну частину плюс невелику комісію. Якщо хтось не погодиться або не матиме прив’язаної картки, його частку оплатить замовник. Розділити суму можна лише до кінця поїздки і лише порівну за всю дорогу, незалежно від того, чи виходять пасажири в різних місцях. Функція працює не всюди; якщо її немає у вашому місті або для обраного тарифу, вона недоступна.
Оригінал статті: ukr.media