Кадр з фільму “Одіссея” Крістофера Нолана. © Universal Pictures/YouTube Екранізація епосу Гомера поєднала масштабні епічні сцени, моральні дилеми та сильний акторський склад.
Фільм “Одіссея” Крістофера Нолана стартував в українському прокаті 16 липня. Після допрем’єрних показів видання BBC відзначило ключові сильні сторони стрічки — від гри актора Метта Деймона до грандіозних сцен, нелінійної розповіді та морального послання, що пронизує весь фільм.
Стрічка розповідає про майже десятирічну мандрівку царя Ітаки Одіссея додому після завершення Троянської війни. Крістофер Нолан представив класичний епос у новому світлі, як масштабний пригодницький блокбастер, зберігаючи основні мотиви твору Гомера та додаючи притаманну йому нелінійну структуру оповіді.
Сильний головний герой
Критики високо оцінили гру Метта Деймона, який втілив Одіссея — смертного, що взаємодіє з богами та міфічними істотами, і водночас несе відповідальність за власні вчинки. Одним із центральних моментів називають епізод у підземному світі, де пророк Тіресій ставить перед Одіссеєм вибір: Харибда, яка прирече на загибель усю команду, або Сцилла, що забере життя лише шістьох моряків. Герой робить вибір самостійно, приховуючи його від своїх людей, а наслідки цього рішення стають однією з головних тем стрічки.
Автори огляду наголошують, що Нолан максимально задіяв камери IMAX, щоб передати велич морських мандрівок та безсилля людини перед обличчям богів. Значна частина подій фільму розгортається у відкритому морі, де корабель Одіссея губиться серед величних скель та безкрайого обрію.
Як зазначає BBC, особливої уваги заслуговують сцени битви за Троєю, відзняті у двох часових лініях, а також епізод із циклопом, який створювали у реальній печері. Режисер зробив ставку на практичні ефекти, мінімально використовуючи комп’ютерну графіку.
Зірковий акторський склад
У “Одіссеї” Нолана Енн Гетевей зіграла Пенелопу — дружину головного героя, яка постає як сильна правителька, що мусить протистояти залицяльникам. Том Голланд виконав роль Телемаха, Роберт Паттінсон — Антіноя, Саманта Мортон — Цирцею, Зендея — богиню Афіну, а Люпіта Ніонго з’являється в образах Олени Троянської та її сестри Клітемнестри.
Актор Том Голланд у ролі Телемаха. Universal Pictures/YouTube
Вибір Люпіти Ніонго на ці ролі викликав критику в соціальних мережах. Зокрема, американський мільярдер Ілон Маск та низка консервативних коментаторів звинуватили режисера у зловживанні “DEI-кастингом” (інклюзивністю) заради нагород та у невідповідності акторки класичному гомерівському образу. Сама Ніонго відкинула звинувачення, зазначивши, що міфологічна екранізація має відображати різноманіття сучасного світу.
Нелінійна оповідь і мораль
Як і в попередніх роботах режисера, Нолан застосовує складну структуру оповіді. Події постійно переміщаються між спогадами, ретроспекціями та різними часовими відрізками, але після дещо спокійного початку майже тригодинний фільм, за оцінками критиків, тримає темп до самого кінця.
Головною темою стрічки називають закон Зевса, який перегукується з сучасним “золотим правилом” — стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Саме порушення цього принципу переслідує Одіссея протягом усієї його подорожі, а фінал нагадує про необхідність бути не лише хоробрим, але й чесним.
Оглядачі визнають, що масштаб видовища часом переважає над емоційною складовою, через що найсильніші драматичні моменти розкриваються лише ближче до завершення. Попри це, стрічку називають однією з найамбітніших робіт Крістофера Нолана. На думку критиків з BBC, “Одіссея” поступається попередній роботі режисера — “Оппенгеймеру” — за цілісністю, проте залишається “сповненою магії та людяності” епопеєю, до якої хочеться повернутися.
Водночас “Одіссею” ще до виходу критикували за історичну неточність у дизайні обладунків та залучення до проєкту репера Тревіса Скотта. Крістофер Нолан відповів на критику, детально пояснивши використання почорнілої бронзи для підкреслення високого статусу античних героїв. Окремо режисер зазначив, що сучасний реп є найкращим аналогом давньогрецької усної поезії, яка і створювала оригінальний епос Гомера.