У світі біохакінгу тільки й чути про NAD+ – “молекулу молодості”, що начебто подовжує життя та дарує енергію. Чи справді рішення для вічної краси та довголіття знайдено?
“Крута річ, я вживаю”, — пише мені знайома в інстаграмі у відповідь на сторіз зі схемою метаболізму NAD+. У США, де вона проживає, зараз великий бум попиту на все, що обіцяє стимулювати здатність організму виробляти власний NAD+, і індустрія оздоровлення миттєво вхопила цю тенденцію.
NAD+ (нікотинамідаденіндинуклеотид) — природна сполука, що знаходиться в кожній клітині тіла. Вона допомагає клітині продукувати енергію, регенеруватися й нормально функціонувати, оскільки “живить” мітохондрії — так звані енергетичні центри клітини, — і таким чином підтримує ключові процеси, від яких залежать життєздатність і темп старіння організму.
Енергія тіла, ясність свідомості, вражаюча продуктивність і, звісно, молода шкіра: голлівудські зірки, велнес-експерти, відомі візажисти та тікток-інфлюенсери говорять про всесильний NAD+ як про новий засіб від старості. Слабкість і туман у голові після ковіду? — NAD+. Напружений робочий графік без можливості сну та повноцінного відновлення? — NAD+. “Бажаю прожити до 100 років”? — NAD+. Інфузії з цією речовиною пропонують в антиейдж-центрах і на п’ятизіркових курортах. Для тих, кому внутрішньовенна терапія недоступна або викликає страх, є БАДи.
Абревіатура NAD+ означає нікотинамід аденін нуклеотид — кофермент, наявний в усіх клітинах людського організму. Без нього сотні життєво важливих процесів просто не відбудуться: зокрема, він залучений в окисно-відновних реакціях, регулюванні активності ряду ферментів, відновленні ДНК. Це найкраще розхвалює речовину серед health-ентузіастів як таку, що нібито сприятливо впливає на всі аспекти здоров’я.
“Я вперше дізналася про NAD+ приблизно двадцять років тому, коли команда одного з ізраїльських університетів оприлюднила дослідження про потенційну можливість продовження життя при його застосуванні. На мишах все працювало добре, а от з людьми виявилося складніше, і зараз про NAD+ говорять скоріше біохакери, а не серйозні науковці”, — говорить дерматологиня, засновниця швейцарської марки догляду за шкірою Meder by Dr Meder Тійна Орасмяе-Медер. Ідея, за яку вхопилися прихильники довголіття, полягає в тому, що якщо зниження рівня NAD+ співвідноситься з процесами старіння, то його підвищення повинно відновлювати енергетичний обмін і ніби “скасовувати” старість.
Проте в дійсності все не так просто. Науковці наголошують, що NAD+ погано проникає через мембрани клітин і має низьку біодоступність. Це дійсно проблема, тому в багатьох наукових працях досліджують вплив на живі організми прекурсорів NAD+ — речовин, які в результаті метаболічних змін трансформуються в нього. Зазвичай подібні експерименти проводять на гризунах, а даних щодо впливу на людей поки що дуже мало. І що важливо — досліджень, які б підтверджували прямий причинно-наслідковий зв’язок між старінням і зниженням рівня NAD+, досі недостатньо. Тійна Орасмяе-Медер додає, що жоден компонент у каскаді біохімічних реакцій не може бути “головним” чи “єдиним” ключем до фізіологічних процесів.
Вчені та лікарі ставляться скептично до будь-яких способів використання NAD+ — як у формі пігулок, так і інфузій. На питання, кому і коли слід його приймати, український генетик Олександр Коляда відповідає чітко: нікому й ніколи. “Саплементи не мають доведеної результативності, — коментує він. — Чому люди це вживають? Мабуть, з надією відшукати ліки від старіння, яких сьогодні поки що немає”.
Інфузії з NAD+ викликають ряд побічних дій — нудоту, важкість і тиск у грудній клітці, відчуття жару. Власним досвідом цих “спецефектів” ділиться у своєму подкасті The Joe Rogan Experience один із прихильників терапії, американський шоумен Джо Роґан, наголошуючи, що незважаючи на значний дискомфорт він продовжив експерименти.
Підвищення популярності пігулок і інфузій з NAD+ дало поштовх ще одній тенденції: цю речовину почали використовувати в догляді за шкірою. “Цей кофермент є центральним регулятором роботи енергетичних центрів клітин шкіри та її антиоксидантної системи, — розповідає фізіологиня, кандидатка біологічних наук Ірина Капустяна. — Від його кількості значною мірою залежать стан епідермального бар’єра та швидкість оновлення епідермісу. Також NAD+ діє як потужний антиоксидантний засіб і захищає шкіру від УФ-випромінювання. Від рівня метаболізму цієї речовини залежить швидкість клітинного старіння шкіри, а зниження її кількості призводить до накопичення пошкоджень у ДНК та передчасного виснаження стовбурових клітин”.
Ірина підкреслює, що з віком шкіра також страждає від дефіциту NAD+: його рівень падає на 10–50%, а з урахуванням чутливості цього коферменту до сонячних променів маємо значне зменшення пулу NAD+ з віком. І тут косметична індустрія пропонує кілька варіантів: засоби, у складі яких вже є NAD+, і ті, що стимулюють його синтез. Зовнішнє відновлення NAD+ за допомогою косметики може мати вплив на обмінні, синтетичні та захисні процеси в шкірі й навіть на відносне уповільнення клітинного старіння. Ключове слово тут — “може”, адже ефективність безпосереднього використання коферменту залишається спірною: його молекула нестійка, водорозчинна й має великий розмір, тому не здатна успішно пройти крізь роговий шар, дістатися живих клітин і потрапити всередину них — саме туди, де вона потрібна.
Вихід — використання косметики з активними компонентами, які стимулюють синтез і роботу власного NAD+ у клітинах, тобто з прекурсорами. “На мій погляд, завжди краще використовувати ранні позаклітинні біоідентичні прекурсори, якщо потрібно підвищувати рівень певної речовини, яка синтезується в організмі, і дати шанс на відновлення всього метаболічного ланцюжка, — каже лікарка Медер. — Так ефект реалізується більш природно, делікатно й є більш стійким”. Дослідження топічного ніацинаміду показують хороші результати: відомо, як і куди він проникає, і підтверджено, що він трансформується в NAD+, підвищуючи його рівень і, відповідно, збільшуючи кількість білків-сиртуїнів, які підтримують ДНК і сповільнюють процеси старіння. Важливо й те, що ефект зберігається щонайменше кілька місяців після завершення використання засобу.
“Ще одним таким активом є ресвератрол, який стимулює активність білків-сиртуїнів, залучених до метаболізму NAD+”, — додає Ірина Капустяна. З ростом інтересу до теми NAD+ з’являються й нові компоненти, здатні позитивно впливати на його синтез. Британська дерматологиня Саманта Бантінг називає одним із таких екстракт паростків соняшника: він впливає на активність ензиму NAMPT, що бере участь у відновленні NAD+. У дослідженнях також згадують нікотинамід рибозид — близький прекурсор NAD+ з меншим розміром молекули, який краще проникає в глибші шари шкіри.
Реклама.
Текст: Крістіна Обломська