Зв’язок між здоров’ям кишківника та нашим емоційним станом — давно не новина. Численні наукові дослідження останніх років підтверджують, наскільки тісно шлунково-кишковий тракт пов’язаний із психоемоційним балансом. Не дивно, що пробіотики — живі мікроорганізми, які містяться у ферментованих продуктах та біодобавках, — опинилися в центрі уваги вчених. Дослідження свідчать про їхню здатність суттєво впливати на наш настрій. Але як саме це працює? І чи справді формула “прийом пробіотиків = гарний настрій” така прямолінійна?
“Існує так звана вісь “кишківник-мозок” (gut-brain axis), — пояснює докторка Міріам Штенгель, головна лікарка відділення геріатричної медицини клініки SRH у Зігмарінгені (Німеччина). — Ця концепція зовсім не нова. Вперше її описав ще у XIX столітті Вільям Бомонт, якого називають батьком шлункової фізіології. Він досліджував прямий вплив гніву на вироблення шлункового соку та роботу шлунка”. Від 1980-х років нейробіологи зосередилися на вивченні нейромедіаторів, які синтезуються як у головному мозку, так і в травній системі.
Кишківник і настрій: зв’язок між емоціями та мікробіомом
Сьогодні доведено, що ці хімічні сполуки впливають на безліч фізіологічних функцій, зокрема й на емоційні реакції. Особливу увагу дослідників привертає кишковий мікробіом — спільнота мікроорганізмів, що населяють товстий кишківник.
“За останнє десятиліття наука фактично відкрила новий життєво важливий “орган”. Це мікробіота кишківника — сукупність живих мікроорганізмів, включно з бактеріями, вірусами та грибками, які заселяють товсту кишку та беруть повноцінну участь у життєдіяльності всього організму”, — розповідає докторка Штенгель.
Мікробіом тренує імунну систему, допомагає протистояти патогенам, виробляє протизапальні сполуки та вітаміни, а також синтезує нейромедіатори, здатні передавати сигнали в мозок через нервову систему. Пробіотики підтримують цей внутрішній баланс, колонізуючи корисні культури бактерій або стимулюючи їхній ріст. Таким чином, вони можуть опосередковано впливати на мотивацію, стійкість до стресу та стабільність настрою.
Що таке психобіотики?
Теза про те, що здоровий кишківник є основою здорового тіла, належала ще Гіппократу. Сьогодні вона отримує нове життя завдяки точним лабораторним дослідженням. У контексті емоційного здоров’я з’явився новий термін — “психобіотики”. Йдеться про специфічні штами пробіотичних бактерій, здатних прицільно модулювати роботу психіки.
“Існує низка експериментів на тваринах, а також дедалі більше доказів того, що конкретні бактеріальні штами (психобіотики) мають позитивний вплив на настрій, сприйняття стресу та тривожність”, — коментує докторка Штенгель.
Особливу ефективність демонструють окремі штами лакто- та біфідобактерій. Дослідження підтверджують, що вони знижують тривожні реакції у тварин, зменшують чутливість до стресу в здорових добровольців та суттєво покращують якість сну. “У пацієнтів із синдромом подразненого кишківника (СПК) формули на основі біфідобактерій допомогли помітно полегшити прояви генералізованої тривожності”, — додає лікарка.
Ці результати свідчать про те, що цілеспрямоване приймання пробіотиків нормалізує емоційний фон. Хоча фундаментальні нейробіологічні механізми все ще вивчаються, експерти припускають, що ефект досягається через модуляцію запальних процесів, регуляцію блукаючого нерва, зниження рівня гормону стресу кортизолу та стимуляцію вироблення серотоніну й дофаміну. Усе це відбувається вздовж осі “кишківник-мозок”. Водночас, докторка Штенгель застерігає: більшість висновків ґрунтується на вибірках пацієнтів із певними діагнозами, тому переносити їх на всіх без винятку поки що зарано.
Раціон, що формує настрій
Щоденні звички визначають стан мікробіому, а отже, і психоемоційний тонус. “Збалансоване харчування — основа здоров’я”, — нагадує експертка, зауважуючи, що універсальних рішень не існує. Наприклад, популярне інтервальне голодування може бути протипоказане людям із хронічними розладами ШКТ або синдромом подразненого кишківника. Саме тому персоналізований підхід залишається пріоритетом.
Докторка Штенгель рекомендує різноманітний раціон із високим вмістом клітковини, сезонних овочів, ферментованих продуктів (кефір, квашена капуста, комбуча) та дотримання питного режиму:
- Питний баланс: 30 мл води на 1 кг маси тіла щодня.
- Усвідомлене харчування: приймання їжі в спокійній атмосфері без поспіху та ґаджетів.
- Фізична активність і релакс: регулярний щоденний рух у поєднанні з повноцінним відпочинком для зниження рівня кортизолу.
Щодо фармакологічних пробіотиків, на думку експертки, вони безумовно можуть бути частиною терапії: “Питання лише в тому, чи обов’язково купувати аптечні капсули, якщо здоровий мікробіом можна сформувати й підтримувати завдяки щоденному раціону, багатому на пребіотики та пробіотики. Зв’язок очевидний: кишковий мікробіом має прямий і вирішальний вплив на наше тіло й розум”.
Висновки багатообіцяючі: турбота про кишківник — це дієвий інструмент для набуття внутрішньої рівноваги, якщо поєднувати його зі здоровим способом життя та вивіреним щоденним меню.
За даними порталу: vogue.ua