Хронічний стрес помітно впливає на мікробіоту та травлення. Кілька експерток пояснюють, як саме це відбувається — і чому іноді достатньо просто сповільнитися.
Спроби приборкати кортизол (той самий “гормон стресу”, назва якого ще донедавна мало кому про що говорила) останніми роками перетворилися на один із головних трендів у сфері добробуту. І це цілком логічно: ми живемо в шаленому темпі, ніби за нами в джунглях женеться лев, нервова система постійно перебуває в режимі готовності. Стрес давно став способом життя, а економічна й геополітична невизначеність додає тривоги.
Ми вже багато говорили про те, як стрес на нас впливає, але майже не обговорювали його зв’язок зі здуттям живота й тілесним дискомфортом. Живіт, який надувається протягом дня, може бути наслідком високого кортизолу й тривалого стресу. І хоча чимало пишуть про продукти та звички, що допомагають його контролювати, рішення може бути в чомусь значно фундаментальнішому — у відпочинку.
“Відчуття легкості часто починається з уміння сповільнитися”.
Ірене Вільчес, фахівчиня з мануального лімфодренажу та жіночого добробуту, авторка методики Revulife
Ірене Вільчес наголошує на важливості зв’язку між тілом і самопочуттям. На цьому, до речі, побудована її методика: вона поєднує дренажні та моделювальні рухи з сеансом глибокого розслаблення, що дає спокій і легкість. Зрештою, ланцюжок звичок, пов’язаних зі стресовими періодами, може змінювати травлення — навіть якщо ви їсте те саме, що й раніше.
“Коли ми довго живемо в стресі, тіло може сигналізувати про це по-різному: ми гірше спимо, накопичуємо напругу, а травлення стає важчим. Тому, коли ми повертаємося в спокій, то часто відчуваємо менше здуття. Це не означає, що причина завжди в кортизолі або що здуття — це завжди запалення: ідеться й про розтягнення живота або затримку рідини”, — уточнює Вільчес.
Здуття, яке не пов’язане з кортизолом
Ірене Вільчес також наголошує: навіть якщо здутий живіт збігається зі стресовим періодом, це не завжди наслідок високого кортизолу.
“Кишківник та мозок постійно спілкуються: коли ми живемо під тиском, травлення може змінюватися, і ми гостріше відчуваємо дискомфорт — наприклад, гази. Менструальний цикл, запор або харчування теж відіграють свою роль. Тому коли я кажу, що тіло говорить, я маю на увазі, що варто дослухатися до відчуттів, а не трактувати здуття як діагноз”.
Марта Масі, фармацевтка, яка спеціалізується на впливі менопаузи, теж закликає не покладати всю відповідальність за здуття на кортизол.
“Кишківник теж “слухає” мозок. Коли стрес затягується, реакція організму, у якій бере участь і кортизол, може впливати на ритм кишківника та на те, як ми відчуваємо травні сигнали. Так, стрес може відігравати свою роль, але в здуття є безліч причин, і кожен випадок треба оцінювати окремо — розуміючи, що стоїть за симптомом, і добираючи відповідну підтримку”.
Отже, навіть якщо здуття може мати багато інших причин, варто знати: у частині випадків (і таких дедалі більше) воно справді пов’язане зі стресом і впливає як на травні процеси, так і на баланс мікробіоти. І певною мірою, якщо дати собі час зупинитися й розслабитися, можна стабілізувати нервову систему і дозволити травленню працювати краще.
Стан постійної готовності змінює травлення
Експертка з усвідомленого харчування Клау Ґаґо бачить у своїй практиці загальну тенденцію: жінки живуть у хронічному стресі, який змушує тіло адаптуватися до постійного й уже звичного стану готовності.
“Багато жінок харчуються начебто добре, рухаються й дбають про себе. І все ж вони живуть із постійною втомою, здуттям живота, реактивнішою шкірою, головним болем або порушеннями сну, і причина в тому, що вони надто довго працюють у тому самому вимогливому ритмі”, — пояснює вона.
Саме цей безперервний стан готовності разом із високим кортизолом і породжує симптоми, які часто сприймають як окремі, не пов’язані між собою проблеми. Тому Ґаґо завжди наполягає на цілісному погляді на здоров’я, який не зводиться лише до харчування. “Це була не їжа. Це була моя голова”, — каже вона про зміну підходу, яка для цього потрібна.
Одна звичка, яка спрацьовує завжди
Звісно, варто згадати й звички, які допомагають керувати стресом. І хоч нічого нового тут немає — баланс сну, якісного харчування та фізичної активності лишається ключем — в Ірене Вільчес є порада, яка не підводить:
“Треба ходити щодня й регулярно вставати з-за столу, якщо ви проводите за ним багато годин. Під час ходьби м’язи ніг допомагають крові підніматися до серця й покращують лімфоток. Це простий рух, який можна вбудувати в день без окремого “часу для себе””, — підсумовує вона.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: vogue.ua