Тендітна й зухвала, щира та різна: 5 ролей Шарлотти Генсбур
Смілива акторка з грандіозним талантом, Шарлотта Генсбур примудрилася поєднати начебто несумісне – зухвалість і вразливість, дві властивості на межі еротизму. В її акторському доробку – понад пів сотні кіноробіт, а музичному – п’ять студійних альбомів, а ще – звання ікони французького шику. Та чи могло бути інакше – адже народилася вона в суцільно творчій родині: її батько – співак, сценарист і режисер Серж Генсбур, мати – модель і актриса Джейн Біркін, а дитинство майбутньої зірки пройшло в атмосфері богемних витівок батьків. З нагоди дня народження харизматичної Шарлотти Генсбур розповідаємо про найцікавіші її ролі.
“Зухвале дівчисько”, 1985
За роль у драмі Клода Міллера “Зухвале дівчисько” Шарлотта Генсбур здобула премію “Сезар” як найперспективніша виконавиця. Тонка й досить легка психологічна драма розповідає про кілька днів тринадцятирічної школярки Шарлотт у важкий для неї та її оточення перехідний вік. Мати дівчинки померла під час пологів, і Шарлотт живе з батьком, старшим братом і хатньою робітницею. Брат їде з друзями у відпустку без неї, дівчинка засмучується, відчуває себе негарною і нікому не потрібною. До того ж до міста приїжджає з гастролями знаменита піаністка – справжній музичний вундеркінд, якій стільки ж років, як і нашій героїні. Вони знайомляться, і піаністка обіцяє взяти дівчинку із собою на гастролі як менеджерку, втім слова не дотримує. Акторка змогла передати в образі школярки всю ту гаму емоцій у ті моменти, коли підліток стикається з дорослим життям, його несправедливостями та складними взаєминами.
Реклама.
“Цементний сад”, 1992
Фільм дядька Шарлотти Ендрю Біркіна “Цементний сад”, за який він дістав “Срібного ведмедя” за режисуру на Берлінському фестивалі, зробив актрису зіркою великого кіно. Ця дуже важка й дивна стрічка розповідає химерну історію дітей-сиріт. Не бажаючи потрапити до притулку, вони приховали смерть своєї матері й закопали її в підвалі, замурувавши в цементному саркофагу. Весь фільм залишає неприємне, обтяжливе відчуття ірреальності та просякнутий незрозумілою багатозначністю. Він досить оригінальний і, без сумніву, вирізняється із загального потоку, хоча його перегляд – це точно не про приємну розвагу.
“Знедолені”, 2000
Нове тисячоліття ознаменувалося для Шарлотти Генсбур роботою в драмі “Знедолені” за романом Гюго в партнерстві з Жераром Депардьє, Джоном Малковичем, Крістіаном Клав’є, Віржині Ледуаєн. Сюжет мінісеріалу переносить глядача у Францію ХІХ століття. Жан Вальжан повертається після двадцятирічної каторги за крадіжку булки. Він хоче вести чесний спосіб життя, але інспектор поліції переконаний, що злочинці не змінюються. Вальжан стає промисловцем, а згодом мером міста. Та влада й далі переслідує його, і він змушений тікати до Парижа, щоб боротися з ворогом. Роль Фантіни – жінки, за яку Вальжан взяв на себе відповідальність, – вдалася Шарлотті Генсбур блискуче. Актриса зіграла проникливо й глибоко та зуміла передати всю трагічність образу.
“Меланхолія”, 2011
Фантастична драма “Меланхолія” стала для Ларса фон Трієра по-справжньому скандальною після його невдалого жарту на Каннському кінофестивалі 2011 року. Режисер сказав, що симпатизує Гітлерові й нібито є нацистом. На довгі сім років режисера викреслили зі списків тих, кого раді бачити на головному світовому кіноогляді.
Події фільму розгортаються напередодні кінця світу – Земля от-от зіштовхнеться з планетою Меланхолією. У центрі сюжету – взаємини двох рідних сестер Жюстін (Кірстен Данст) та Клер (Шарлотта Генсбур). Спершу Жюстін дуже нервує та депресує з нагоди свого одруження, однак потім, з наближенням неминучої смерті, вона переймається якимось потойбічним спокоєм і душевною гармонією. Тоді як Клер, що до цього вперто підбадьорює її, починає буквально божеволіти, бо не може змиритися з тим, що відбувається. Тепер уже, навпаки, Клер потребує турботи. У розпачі вона із сестрою й сином готується до неминучого.
“Обіцянка на світанку”, 2017
Екранізація автобіографічного роману письменника Ромена Гарі, який за прогнозом власної матері Ніни Кацев (саме її грає Шарлотта Генсбур) став дипломатом і відомим французьким письменником. Попри глузування оточення й сумніви сина у власних силах, вона й далі вірила в нього – і всі її мрії здійснилися.
Сюжет розгортається в зимовій Польщі, де Ніна та її маленький син намагаються вижити, опинившись у скрутних життєвих обставинах, зокрема й через єврейське походження. Ризикнувши всім, вони переїжджають до сонячної Ніцци, де зв’язок Ніни із сином стає дедалі міцнішим, з’являється впевненість у власних силах. Потім історія плавно переростає в драму й розповідає про той нетривіальний шлях, який доведеться пройти майбутньому лауреатові Гонкурівської премії, – кохання, хвороба матері, антисемітизм, війна.
Шарлотта Генсбур зізнається, що краще втілитися в образ Ніни їй допомогли спогади з дитинства – у майбутньої актриси були дуже теплі взаємини з її єврейською бабусею з батькового боку, сім’я якої емігрувала до Франції з Феодосії після жовтневої революції