Синдром «порожнього гнізда». Чому ми страждаємо, коли діти виростають
Діти виростають, влаштовують своє життя, самі стають батьками. Здавалося б, все добре. Але для батьків, які довгі роки ростили своїх дітей, не шкодуючи для них ні сил, ні часу, буває важко змиритися, що їх діти вже дорослі. І особливо важко, коли діти переїжджають, а батьки залишаються одні. Почуття непотрібності, спустошеності, самотності і смутку в такій ситуації об'єднують поняттям «синдром спорожнілого гнізда», інформує Ukr.Media.
Нормативна сімейна криза
Як будь-яка жива система, сім'я з часом зазнає змін, проходить певні періоди: початок спільного життя, народження дитини, дорослішання дитини і т. д. Всі ці перехідні етапи називають у психології нормативними кризами. Майбутнє сім'ї залежить від того, наскільки ефективно вона виходить з чергової кризи. Синдром спорожнілого гнізда також нормативна сімейна криза.
Чим згуртованішою і щасливішою була сім'я, тим легше пройде криза. В розрізнених сім'ях, сім'ях з гіперопікою, від'їзд дитини викликає загострення всіх сімейних проблем. Особливо це відчувається, якщо дитина була сполучною ланкою між батьками. Важко переживають від'їзд дитини матері одиначки, чиє життя повністю було сконцентроване навколо свого чада. У цьому випадку негативні емоції і потрясіння неминучі.
Як впоратися з синдромом спорожнілого гнізда?
З будь-якої сімейної кризи є кілька шляхів виходу: конструктивний і деструктивний. Конструктивний передбачає посилення особистості подружжя, набуття нових смислів і мотивів життя, розвиток і реалізація себе в різних областях. Деструктивний варіант — це посилення депресивного стану, відсутність бажань і цілей, страхи самотності та смерті. Що ж можуть зробити батьки, щоб вихід був конструктивним?
Життя йде своєю чергою, і зміни неминучі. У будь-яких змінах можна побачити світлу сторону. Діти роз'їхалися, але вони щасливі. А батьки можуть більше часу присвячувати собі. З часом смуток розставання зміниться радістю і гордістю за дорослих і самостійних дітей.
Джерело: ukr.media