Інтерв’ю з Пенелопою Круз – про Бреда Пітта, Chanel та любов до гарного кіно
Пенелопа Круз, Бред Пітт та сумка-конверт Chanel 11.12 постали перед глядачами в новому відео Chanel. Це перша сумісна робота в кадрі оскароносних акторів. Хвилинне відео — омаж фільму “Чоловік і жінка” 1966 року. Vogue розкриває деталі роботи над відео в інтерв'ю з Пенелопою Круз.
Реклама
Перед показом під час Тижня моди Chanel влаштувати прем’єру короткометражної стрічки, натхненої класикою нової хвилі 1966 року “Чоловік і жінка”. В оригіналі Анук Еме та Жан-Луї Трентіньян грають двох овдовілих батьків, які зустрічаються в школі своїх дітей. Ця зустріч запускає ланцюг подій, насичених взаємним потягом героїв одне до одного. Режисерами короткометражної стрічки стали фотографи Інес та Вінуд, які об’єднали в роботі два світових таланти.
У короткому омажі Chanel зосередилися на ключовій сцені фільму, де головні герої сидять один навпроти одного в ресторані готелю Deauville, стаючи дедалі ближчими під час грайливого діалогу. В оригіналі режисер Клод Лелуш поклав на стіл між героями сумочку Chanel акторки Еме. Так само сумка розміщена й у відео з Круз та Піттом. Також у новій версії пару обслуговує офіціантка, яку грає нідерландська модель Ріан Ван Ромпей. Круз запитує її: “У вас є вільні номери?”
В оригінальному фільмі Лелуша це питання ставить Жан-Луї Трентіньян, однак в рімейку Chanel це змінюється. Інес та Вінуд пояснили: “Співучасть між двома жінками є центральною темою всього, що ми робимо для Chanel, тому саме героїня Пенелопи робить перший крок”. Музика, яка звучала на показі одразу після завершення фільму — пісня Sexy Boy бенду Air. Символічне розміщення сумки бренду Віржині Віар прокоментувала так: “Цей об’єкт бажання збуджує мрії, змушує мене мріяти. Мені подобається і те, який він на дотик, і те, як він створений — це дуже кінематографічно”.
Бред Пітт не зміг бути присутнім на показі своєї останньої прем’єри через роботу над повнометражним фільмом, дія якого відбувається у світі перегонів “Формули-1”. Натомість давня героїня Chanel Пенелопа Круз змогла бути присутньою на прем’єрі й навіть дала декілька коментарів про свою останню роль.
Пенелопо, відбулася прем’єра вашого нового фільму – глядачі Chanel захопливо аплодували, що є доброю ознакою…
Пенелопа Круз:Це було чудово — вперше побачити фільм сьогодні разом із глядачами. Я вже бачила його багато разів до цього, але сама вдома. Я думаю, що Інес та Вінуд зробили неймовірну роботу. “Чоловік і жінка” — це один з моїх найулюбленіших фільмів, а Клод Лелуш — один із моїх найулюбленіших режисерів. Анук Еме завжди була однією з моїх улюблених акторок. Вона така красуня і справжня ікона моди. Тому це дуже важливо для мене — мати можливість бути частиною цього прекрасного омажу. В цій історії так багато шарів: фільм, Клод, фестиваль в Deauville, стосунки між Deauville та Chanel та між Deauville й Габріель… Всі вони такі красиві та такі чесні.
Під час показу фільму, на тлі знятих сцен вийшлі моделі. Зокрема там була сцена, де ви з Бредом гуляєте пляжем та сцени з набережної. Навіть якщо це була проєкція, позиціювання колекції відносно місця спрацювало.
Так! Бачити тіні дівчат, які йшли, а потім наші силуети на пляжі…
Тож це була ваша перша робота в кадрі разом з Піттом, хоч ви й були вдвох у стрічці “Радник” Рідлі Скотта?
Так. Ми були разом з Бредом та Рідлі на читанні “Радника” — там ми й зустрілися. Потім я іноді бачила його на церемонії премії “Оскар” та на вечірці Гая Осірі. Ще багато років тому ми з моїм чоловіком вечеряли з Бредом один раз. Тобто я знала Бреда раніше, але не дуже добре. Знімання для Chanel тривали два дні, і ми чудово провели час. Ми всі хотіли, щоб він теж побачив прем’єру, але він працює над фільмом, який, до речі, знімає разом із моїм чоловіком. Я чудово провела час, працюючи з Бредом.
А Клод Лелуш теж був присутнім на зніманні?
Так, в один з днів, який був дуже особливим. Я змогла сказати йому, як багато для мене означає його робота. Особливо “Чоловік і жінка”. Він приїхав на спортивній машині в куртці пілота перегонів — було враження, наче частина характеру Трентіньяна живе в ньому.
Центральна сцена як в оригіналі Лелуша, так і у вашій роботі – це коли два герої сидять один навпроти одного в ресторані готелю. Це мить, напружена силою зростання їхнього потягу одне до одного, і сумочка героїні на столі між ними…
…і я пам’ятаю, що коли я дивилася ще підлітком цю сцену, сумка ніколи не відвертала увагу від того, що відбувається в кімнаті. При цьому це настільки сексуальний елемент, який належить цьому світу, а Клод створив таку магію у стосунках цієї пари. Це дуже символічно! Я пам’ятаю, як я відчувала всі ці емоції та сподівалася, що одного разу я зможу мати цю сумку.
Думаю, зараз ви маєте більше, ніж одну. Ваші стосунки з Chanel є по-справжньому довготривалими
Так. Перший показ, на якому я особисто була, відбувся 1999 року. Тоді я познайомилася з Ельзою та Карлом, та ще багатьма людьми, які досі працюють з Chanel. З ними я завжди відчувала себе частиною родини Chanel. І я кажу це не просто так, для галочки. Ви знаєте, які вони добрі та яку мають корпоративну етику, вони поважають кожного окремого працівника кожного відділу. Мені завжди подобається заходити в студію вдень або ввечері перед шоу, щоб подивитися, що вони роблять. Там ніхто й ніколи не дивиться на годинник з питанням: “Коли закінчуємо?” Швачки — а деякі з них працюють там по 30—40 років, — якщо є щось, що здається їм не досконалим, не йдуть відпочивати, доки не будуть задоволені. Chanel — ніби їхня дитина.
Час та увага до деталей, які приділяються кожному предмету — не лише кутюрної колекції, а всіх. Для мене це та особливість, яку світ моди не може втратити, проте не так багато Домів здатні на це.
Чи є паралель між цим виробництвом та виробництвом кіно?
Звісно, саме так. І це дуже цінно. Як Педро Альмодовар знімав би фільм, де все має мати походження та значення, так працюють і в Chanel, щоб показати неймовірний талант Віржині, до неї Карла, і до них Габріель. Для цього потрібні й наполегливість, самовідданість та талант багатьох інших людей. Я відчуваю себе частиною цієї родини, так само як і вони. Від цього є таке сильне бажання віддавати.
І в цьому сенсі ви можете поділитися своїм ремеслом з Chanel…
Це короткий фільм, але він розповідає історію. І звичайно, мені завжди комфортно це робити, особливо віддаючи шану знаковому персонажу. Думаю, що фільм спрацьовує, тому що відображає реальну історію, як і колекція спрацювала з цієї ж причини. Ви знаєте, що капелюхи були першим, що робила Габріель, а її перший магазин був у Deauville. А потім з’явилися блузи. Це було у 1912 році й було дуже сміливо для того часу, тому що це було і про комфорт, і про елегантність. Вона вдягала своїх сестер та їхніх друзів в блузи та капелюшки та відправляла гуляти набережною, яку ми бачимо у фільмі. На той час це був такий собі вид соціальних мереж, щоб розповісти про нові привабливі речі.
Нічого собі, Пенелопо, я ніколи не розмовляв з кимось, хто має партнерські стосунки з брендом і настільки глибоко занурений у його історію
І всі мої друзі в Chanel завжди над цим сміються. Знаєте, у 2019 році я була редакторкою Vogue Spain — і разом з Пітером Ліндбергом ми зняли дві обкладинки на честь Карла. Цілі вантажівки перевозили архівні матеріали з Парижа до Іспанії. Під час знімання ми весь день говорили про Карла, навіть не здогадуючись, наскільки він був хворий. Тієї ночі він помер. Ми його дуже любили. Я поділилася з ним такою безліччю дивовижних історій! І чесно кажучи, я не можу уявити нікого кращого за Віржині, хто б міг перейняти його справи. У неї так чудово виходить. Вона здійснює неймовірну роботу, залишаючись собою, і водночас повністю ототожнюється із сутністю Chanel.
За матеріалами vogue.com, Luke Leitch
