8 та 9 серпня в Києві вдруге відбувся етно-електронний фестиваль “Вирій”. Важливою складовою фестивалю стала візуальна частина, тож гості з ще більшим завзяттям готували власні образи. Українська модель Ірина Кравченко, у портфоліо якої співпраця з Prada, Valentino та іншими світовими брендами, також відповідально поставилася до створення вбрання та показала процес підготовки.
Ірина Кравченко
Ірина Кравченко розповіла, що відштовхнулася у створенні образу від в’язаної сукні OYSHO. Згодом у ZARA вона побачила масивні золоті сережки, які, на її думку, гарно контрастували з текстурою основного вбрання. Після придбання металевого золотистого ланцюжка вона зрозуміла, що золото стане основою її фестивального образу. Наступним кроком став пошук взуття: модель замовила золоті босоніжки на OLX. Отримавши їх, вона виявила, що носи занадто довгі, тому довела їх до майстерні, щоб їх вкоротити. Згодом постало питання оформлення голови: спочатку Ірина хотіла самостійно сплести віночок, але не встигала, тому замовила його у майстрині.
Модель вирішила додати до сукні плетений золотий жилет, підтримавши таким чином золоту тему. За кілька тижнів до фестивалю вона придбала курси макраме і вже встигла сплести одну річ. Ірина сфотографувала свій образ та звернулася до ChatGPT за порадою щодо доповнення жилеткою. Виготовлення жилета було непростим через специфіку матеріалу – золоті шнури.
Водночас модель відчувала, що чогось бракує. Її надихнула фраза організаторів “Вирію”: “Вітер у крилах і розкутість”, що призвело до ідеї створення накидки. Її вона також зробила власноруч, оскільки чекати на готову було довго. Модель купила в магазині відріз синтетичного шифону розміром 4 метри на 1,45 м. Це недорога та практична тканина, яка майже не мнеться та з якою легко експериментувати. Не вміючи шити, Ірина вирізала основу у вигляді крил. Однак тканина почала сипатися, тому її довелося обпалити.
Цей процес зайняв приблизно дві години, результатом якого Ірина залишилася задоволена. Фінальним штрихом став легкий золотий розпис спеціальною фарбою для текстилю. Модель зізналася, що на той момент вже втомилася, тому використовувала фарбу точково.
На другий день фестивалю Ірина переробила наявний образ: перевернула накидку спереду, а частину, що опинилася позаду, скріпила кількома стібками, утворивши шлейф. З залишків тканини вона також зробила спідницю.
Згодом модель згадала про чорну шубу, яку одягала лише раз за десять років, і додала її до образу. Оскільки першого дня було холодно, це рішення здалося їй доцільним. Однак, зважаючи на температуру +30, шуба стала лише декоративним, але ефектним елементом. Загальним результатом Ірина залишилася задоволена.