Ейден Ґіллен та Якуб Ґєршал у кінострічці «Санаторій Горького. Поєдинок» © Кадр із фільму «Санаторій Горького. Поєдинок» Кінокартину повністю зняли в Польщі. В Україні не планувалося жодного знімального дня.
Державне агентство України з питань кіно схвалило виділення 18,8 мільйонів гривень на створення польської історичної драми «Санаторій Горького. Поєдинок» (оригінальна назва — Pojedynek). Примітно, що стрічку повністю відзняли в Польщі, а в її міжнародній версії відсутні репліки українською мовою, зазначає у своєму матеріалі «Санаторій Горького» виходить в український прокат. Як драмі про історію Польщі погодили 18,8 мільйона гривень державної підтримки в конкурсі про історію України» Петро Катеринич.
Автор статті підкреслює, що «Санаторій Горького. Поєдинок» не слід розглядати виключно через призму фінансової документації. Передусім, це амбітний історичний фільм від режисера Лукаша Палковського, відомого за успішною стрічкою Bogowie («Боги»).
Події фільму «Санаторій» розгортаються після вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році. В центрі сюжету — психологічне протистояння між польським офіцером і піаністом Каролем Грабовським (у виконанні Якуба Ґєршала) та майором НКВС Василем Зарубіним.
Режисер побудував «Санаторій» як камерний трилер, що досліджує спроби тоталітарної системи використати культуру як інструмент підкорення. Головний герой є талановитою особистістю, що робить його об’єктом інтересу. Адже зламати відомого піаніста означає продемонструвати іншим в’язням безглуздість будь-якого опору. Українському глядачеві цей фільм резонує завдяки ідеї боротьби не за територію, а за право людини не піддаватися мові гнобителя.
Кінострічка вирізняється виразною режисурою та сильним акторським ансамблем. Крім того, творці «Санаторію» уникнули шаблонного зображення антагоніста. У фільмі також задіяні українські актори: Віктор Жданов, Дар’я Полуніна, Григорій Горобчук та Артем Мануйлов, які виконали другорядні ролі. Додатково, костюми створила українська художниця Гала Отенко-Гурська.
«Таким чином, українська сторона має вагомі підстави говорити про спільність культурних травм: Катинь, радянські табори, репресії проти еліт та примусове «перевиховання» — це спільні сторінки історії російського імперського насильства. Однак художні переваги стрічки не знімають питань щодо моделі її фінансування. Навпаки, серйозне кіно заслуговує на глибоку та прозору дискусію про те, як саме Україна стала його партнером», — зазначає Катеринич.
Ключові відомості представлені в заявці ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент» для 19-го конкурсного відбору. Режисер та всі троє сценаристів є громадянами Польщі, а оригінальна мова фільму — польська. Планувалося розпочати зйомки у травні та завершити у вересні 2024 року. Всі 42 знімальні дні мали проходити в Польщі, без жодного дня зйомок в Україні чи Ірландії. Початковий бюджет проєкту складав 334,81 мільйона гривень, з яких від України було запрошено 17,25 мільйона гривень.
У листопаді 2024 року Рада з державної підтримки кінематографії затвердила цю суму в рамках конкурсу «про історію України». У грудні того ж року відповідний тендер на закупівлю послуг був опублікований на платформі Prozorro. Однак, параметри стрічки зазнавали змін неодноразово.
Згідно з протоколом Ради від 19 листопада 2025 року, загальний кошторис зйомок був збільшений до 414,14 мільйона гривень, частка Держкіно — до 18,975 мільйона гривень, а хронометраж — зі 100 до 120 хвилин. У квітні поточного року ці показники були переглянуті знову: бюджет скоротили до 409,59 мільйона гривень, внесок України — до 18,77 мільйона гривень, а тривалість зменшили до 112 хвилин. Проте, термін виробництва офіційно продовжили до 31 грудня 2026 року.
«Сума 18,77 мільйона гривень — це узгоджений обсяг підтримки від Держкіно, а не повна «українська частка» у фільмі чи підтверджена сума фактичних виплат. З відкритих даних неможливо встановити, коли і які конкретно кошти були перераховані, на що саме вони були витрачені, і яку частку майнових прав зрештою отримав український співпродюсер», — підсумував автор.
375 років тому біля Берестечка козацьке військо зазнало однієї з найтрагічніших поразок у своїй історії. Проте, коли Єжи Гоффман екранізував «Вогнем і мечем», він свідомо виключив цю сцену. «Чому Єжи Гоффман переписав фінал «Вогнем і мечем» і чому стрічку досі не заборонили в Україні» пояснює Петро Катеринич.