Коли кінострічка “Диявол носить Prada” з’явилася на екранах у 2006 році, світ моди не одразу прийняв її з розпростертими обіймами. Напередодні презентації The New York Times опублікував статтю Рут Ла Ферли під промовистою назвою The Duds of The Devil Wears Prada (“Модні провали "Диявол носить Prada"”). У цій публікації костюми з фільму фактично опинилися під пильним розглядом. Енн Слоуі, яка на той час обіймала посаду директорки модних новин Elle, назвала роботу Патриції Філд “карикатурним зображенням того, як люди поза індустрією моди уявляють собі представників цієї сфери”. Гол Рубінштейн, тодішній модний директор InStyle, додав, що справжні представниці світу моди “дуже ретельно підходять до вибору свого гардеробу”. На його думку, це кардинально відрізнялося від “надмірності заради самої надмірності”, продемонстрованої у фільмі.
Реклама.
Видання Vogue на той час утримувалося від коментарів щодо модних тенденцій у стрічці. Натомість Рут Ла Ферла провела власне спостереження неподалік 4 Times Square, де тоді розташовувалася штаб-квартира Condé Nast. Вона відзначила, що редакторки мали набагато стриманіший вигляд, ніж персонажки фільму. Їхній одяг складався переважно з легких суконь та вузьких штанів. За словами Ла Ферли, у полі зору не було “жодного логотипа чи яскравої сумки”. Патриція Філд відреагувала на ці зауваження лаконічно: “Якщо їм потрібен документальний фільм, нехай дивляться History Channel”.
“Диявол носить Prada” ніколи не претендував на роль реалістичного репортажу про життя редакції. Це була радше глянцева міфологія про світ модного журналу. Елементи реальності у фільмі були свідомо перебільшені. Міранда могла жбурляти хутра на стіл, немов королева, а асистентки могли без жодних питань обрати повний образ від Chanel зі студійного гардеробу. Усе у фільмі зображено більш виразно, яскраво та театрально. Майже через два десятиліття після прем’єри, стиль фільму “Диявол носить Prada” знову набуває актуальності. Образи Енді, Емілі та Міранди вже не сприймаються виключно як стилізація епохи нульових. Вони містять тренди, які чудово виглядають і сьогодні: зухвалі прикраси, короткі болеро, браслети на передпліччі, ефектні жакети, незвичайні сумки, кепки-пейджбої та драматичне хутро. Нижче представлено 7 трендів з фільму “Диявол носить Prada”, які заслуговують на повернення.
Кітчеві прикраси
Енді демонструє одразу два кольє від Chanel. Одне з них належить до круїзної колекції 2006 року. Це прикраса з підвісками у вигляді Ейфелевої вежі та з вказанням адреси 31 Rue Cambon. Це не випадкова деталь. Енді одягає це кольє в сцені, де Міранда доручає їй поїхати на Тиждень моди до Парижа замість Емілі. Персонажка ще вагається, але її прикраси вже натякають на майбутній вибір. Сьогодні, після кількох років домінування мінімалістичних стилів, подібні прикраси знову виглядають інтригуюче. Великі підвіски, брендові логотипи, міські символи та трохи навмисної театральності — саме такими мають бути прикраси нині.
Коротке болеро
Один із найбільш вражаючих образів Емілі Чарлтон — коротке болеро від Rick Owens. Воно елегантно лягає на плечі, кардинально змінюючи силует. Саме ця деталь робить її першу появу у фільмі настільки виразною. Болеро є характерним елементом моди нульових. Воно не завжди практичне, проте чудово працює як стилістичний прийом. Воно підкреслює лінію талії, додає образу графічності та ускладнює простий ансамбль. Сьогодні, коли в тренді численні прямі жакети, об’ємні пальта та класичний верхній одяг, коротке болеро може стати цікавим акцентом. Його можна комбінувати з сукнями, топами, прямими спідницями або штанами із завищеною талією.
Браслет на передпліччі
У сцені, де відбувається пошук рукопису “Гаррі Поттера”, Енді з’являється в оливково-зеленій трикотажній сукні від Calvin Klein, туфлях від Giuseppe Zanotti, кольє від Me&Ro та з браслетом, зміщеним майже до середини передпліччя. Ця деталь, хоч і здається простою, робить образ значно цікавішим. Браслет розташований не на зап’ясті, як зазвичай, а вище, слугуючи самостійним графічним акцентом. Хоча широкі браслети вже повернулися в моду, браслет на передпліччі створює інший ефект, виглядаючи менш передбачувано. Його можна носити з трикотажними сукнями, топами без рукавів, сорочками з підкоченими рукавами або мінімалістичними вечірніми образами.
Жакети Bill Blass
Під час знаменитого монологу про блакитний светр Міранда одягнена в блискучий жакет від Bill Blass, прикрашений золотими медальйонами. Це один із найзнаковіших елементів гардеробу у фільмі, який майже повністю привертає увагу до себе в цій сцені. Жакет був частиною костюма з осінньої колекції Bill Blass 2004 року, періоду роботи Майкла Фолльбрахта в бренді. Вибір Патриції Філд був бездоганним. Bill Blass одягав таких видатних жінок, як Глорія Гіннесс і Брук Астор. Бренд створював розкішні речі, але не робив їх надмірними чи надто урочистими. Після кількох змін власників бренд фактично припинив своє існування у 2008 році. Однак, на тлі сучасного інтересу до вінтажних речей, варто пошукати предмети від цього культового лейблу.
“Потворна” сумка
У першій сцені після трансформації Енді з’являється в образі від Chanel, і Емілі не може приховати свого здивування. “Це ті самі…” — починає вона. “Ботфорти Chanel? Так, це вони”, — відповідає Енді. Ботфорти Chanel з осінньої колекції 2005 року справді стали ключовою деталлю образу. Жакет з круїзної колекції Chanel 2005 року також має велике значення. Але окремої уваги заслуговує зелена в’язана сумка Fendi Chef, створена Карлом Лагерфельдом у 2005 році. Ця сумка не вирізняється класичною красою. Вона має м’яку форму, в’язану фактуру та типову для естетики бохо початку нульових. Вона привертає увагу ще до того, як глядач встигає визначитися, подобається вона йому чи ні. Саме такою і має бути “потворна” модна сумка. На тлі одноманітних мінімалістичних шкіряних сумок, подібні моделі знову можуть стати актуальними.
Кепка-пейджбой
Кепка-пейджбой була одним із помітних аксесуарів нульових. Її носили такі зірки того часу, як Гіларі Дафф та Ешлі Сімпсон. Часто такі кепки стилізували з іронією: з футболками, жилетами та речами в естетиці інді-сліз. У фільмі “Диявол носить Prada” Енді носить твідову кепку Chanel інакше. Вона комбінує її з білим пальтом від Yigal Azrouël і туфлями від Marni. Образ виходить акуратним, стриманим і продуманим. Ця деталь важлива ще й через свій історичний контекст. Кепка-пейджбой традиційно асоціюється з хлопчиками, які продавали газети. У фільмі її носить молода жінка, яка прагне побудувати кар’єру в друкованих медіа. Сьогодні кепка-пейджбой може повернутися як альтернатива бейсболці, берету або панамі. Вона додає образу чіткості та добре поєднується з пальтами, жакетами, трикотажем і класичним взуттям.
Ефектне хутро
Один із найбільш виразних образів Міранди — червоне лисяче хутро від канадської дизайнерки Іззі Каміллері. У фільмі вона носить його з фіолетовою сумкою Gucci Horsebit Glam та чорними замшевими чоботами до коліна. Це не практичний верхній одяг, а річ, призначена для ефектної появи. Вона миттєво створює атмосферу та підкреслює статус героїні. Важливо зазначити: йдеться не про нове натуральне хутро, а про вінтажне або штучне. Тренд на ефектне хутро чудово відповідає новому інтересу до театральності в моді.
За матеріалами vogue.com