Більше ніж 140 ексклюзивних ансамблів на виставці Iris van Herpen у Бруклінському музеї
Експозиція Iris van Herpen: Sculpting the Senses, що розпочнеться 16 травня у Бруклінському музеї в Нью-Йорку, – це не просто огляд одягу минулих років. Це глибоке занурення в унікальний світ нідерландського дизайнера, де мода перестає бути просто вбранням, стаючи біологією, фізикою, архітектурою та емоційним вираженням водночас. І, можливо, саме тому ця виставка здається більш впливовою, ніж більшість недавніх модних подій: вона не про минувшину, а про прийдешнє.
Після успіху в Musée des Arts Décoratifs виставку пристосували для Нью-Йорка, але Бруклінський музей пішов далі й фактично зробив її інтерактивним досвідом. Понад 140 вишуканих зразків Айріс ван Герпен розташовані поряд із науковими об’єктами, коралами, викопними рештками, скелетами, кінетичними витворами та цифровими інсталяціями. Це більше нагадує лабораторію майбутнього або музей інопланетної культури, ніж типову модну демонстрацію.
Організатори виставки — Хлое Пітіот та Луїз Кертіс — представляють проєкт як вивчення взаємозв’язку між тілом, простором і природою. У нью-йоркському варіанті експозицію розширили роботами з американської, азійської та феміністичної колекцій музею, щоб показати ван Герпен не тільки як модельєрку, а як учасницю більш широкої культурної дискусії про долю людства.
Унікальність ван Герпен у тому, що її вироби неможливо сприймати виключно як «недовговічний чудовий одяг». Її відома сукня-скелет, надрукована на 3D-принтері, колись виглядала так, ніби людський скелет став екзоскелетом із науково-фантастичного фільму. А вбрання з колекції Sensory Seas («Чуттєві моря») схожі на медуз, коралові рифи й хвилі, зупинені в часі. Один із центральних експонатів виставки — Hydrozoa Dress — виконаний з прозорих матеріалів так, що створюється враження, ніби модель занурена у воду, а не одягнена в тканину.
І саме в цьому головна чарівність Iris van Herpen: її висока мода не виглядає пошитою. Вона виглядає так, ніби сукня утворилася сама по собі — як раковина, крила метелика або структура льоду.
По суті, вся творчість дизайнерки ґрунтується на спробі перенести на мову моди те, що зазвичай існує за її межами: рух планет, мікроскопічні структури грибів, нервову систему, океанічні потоки або фізику повітря. В офіційному описі виставки куратори прямо зазначають, що ван Герпен «перетворює наукові концепції на візіонерську моду», працюючи на перехресті математики, нейронауки, морської біології, мікології, астрономії та палеонтології.
Виставка розділена на 11 тематичних зон, кожна з яких вивчає окрему ідею: трансформацію тіла, рух повітря, воду, космос, штучний інтелект, екологію та кордон між живим і неживим світом. В одному із залів будуть представлені роботи, створені після вивчення мікроскопічної структури океанічної води; в іншому — сукні, натхненні аеродинамікою та польотом птахів у повітрі.
Окремий розділ експозиції присвячений самому процесу створення кутюрних нарядів. І це, можливо, найцікавіше: ван Герпен працює не як традиційний дизайнер, а як керівник міждисциплінарного проєкту. Вона співпрацює з біологами, архітекторами, інженерами, цифровими митцями та математиками. Її ательє більше схоже на R&D-лабораторію, ніж на звичайний дім моди. У Бруклінському музеї навіть відтворили частину ательє, щоб показати, як саме народжуються ці речі — між ручною вишивкою, алгоритмами, 3D-друком і дослідженнями з матеріалами. Це висока мода в найкласичнішому розумінні — майже все робиться вручну й вимагає сотень годин роботи.
Саме тому її роботи так гармонійно виглядають як на доріжках Met Gala, так і в музеях сучасного мистецтва. Наприклад, вірусна сукня з бульбашками для фігуристки Айлін Гу на цьогорічному Met Gala — одна з ключових робіт виставки. Сукня, яка буквально видувала мильні бульбашки під час руху, створювалася 15 тижнів і складалася з 15 тисяч скляних елементів, прихованих мікропроцесорів і повітряних механізмів. Це, по суті, жива кінетична скульптура.
Не дивно, що серед тих, хто носить кутюр від Iris, — Бйорк, Бейонсе, Леді Гага, Розалія та інші. Це представниці поп-культури, які перетворюють себе на арт-об’єкти. Метью Йокобовскі, куратор модного напряму Бруклінського музею, назвав виставку «світовим модним явищем, яке вже підкорило глядачів у всьому світі». А про роботи дизайнерки сказав: «Вона перетворює моду на живе мистецтво, змінюючи те, як ми сприймаємо матеріал, рух і людське тіло». Сама ван Герпен говорить про Нью-Йорк майже як про природне середовище для цієї виставки: «Енергія міста, його відкритість до нових ідей і сильна спільнота художників та інноваторів роблять Бруклін ідеальним місцем для розмови про трансформацію та можливості майбутнього».
І якщо більшість дизайнерів сьогодні намагаються вгадати наступний тренд, то Iris van Herpen ставить інше питання: яким буде людське тіло через 100 років — і що ми тоді носитимемо. Виставка Sculpting the Senses триватиме до 6 грудня.
