У ніч з 4 на 5 травня Нью-Йорк став епіцентром головної події року для всього модного світу — балу Met Gala 2026. Цього разу відвідувачі стали свідками справжньої “ночі в музеї”, коли виставкові експонати ніби ожили: на червоній доріжці перед ними з’явилися немов живі грецькі скульптури, наприклад, Кендалл Дженнер в амплуа Ніки Самофракійської, або героїні з творів Густава Клімта, Леонори Керрінгтон та Іва Кляйна. Погляньмо, які мистецькі алюзії використали запрошені на бал, адже цьогорічна тема була присвячена взаємозв’язку між модою, мистецтвом і людським тілом.
Мадонна
Мадонна в ролі чаклунки феєрично з’явилася на червоній доріжці Met Gala в оточенні семи асистенток, які несли її шлейф. Ця вистава — відсилання до роботи британсько-мексиканської художниці Леонори Керрінгтон під назвою “Спокуса святого Антонія” (1945).
Реклама.
Над образом Мадонни працював креативний директор Saint Laurent Ентоні Ваккарелло — разом вони відтворили найдрібніші деталі полотна, зокрема головний убір у вигляді корабля-примари.
Кендалл Дженнер
Американська модель Кендалл Дженнер для заходу Met Gala 2026 вибрала скульптурну у повному розумінні сукню, натхненну Нікою Самофракійською — однією з найбільш прославлених статуй античної епохи.
Кендалл Дженнер
Над сукнею трудився дизайнер Зак Позен — це стало його першою колаборацією з Дженнер. Цікавий факт: наразі він обіймає посаду креативного директора демократичного бренду GAP, тому за основу сукні він узяв звичайну білу футболку та поєднав її з традиціями драпірування таких видатних дизайнерів, як Мадам Гре та Аззедін Алая.
Ґрейсі Абрамс
Музикантка Ґрейсі Абрамс продемонструвала на Met Gala 2026, як знаменитий “Поцілунок” Густава Клімта може трансформуватися у модний вираз. На червоній доріжці її можна було побачити у золотій сукні, над створенням якої працював Матьє Блазі — креативний директор Chanel.
Зв’язок із Клімтом Блазі акцентував не тільки за допомогою золотого кольору, але і завдяки фірмовій геометрії австрійського митця. Ліф сукні оздоблений різнобарвною мозаїкою, яку тисячі туристів приїжджають побачити у віденському палаці Бельведер, де зберігається картина.
Кім Кардаш'ян
Вбрання Кім Кардаш’ян стало даниною поваги творчості британського художника Аллена Джонса — ключової персони європейського поп-арту. Об’єктом його досліджень завжди було жіноче тіло. Ще з 1960-х художник фактично став апологетом його культу, досліджуючи і сексуальність, і гламур. Джонс перетворював жінок на картини, скульптури та навіть предмети інтер’єру.
Головним орієнтиром для команди Кардаш’ян став кадр моделі Кейт Мосс, яка позує для журналу Pop Magazine в металевому помаранчевому боді, створеному Джонсом.
Charli XCX
Співачка Charli XCX лише на перший погляд обрала лаконічну сукню Saint Laurent, яка насправді є чудовим прикладом того, як поєднувати фешн та мистецтво. Джерелом натхнення став жакет із колекції Saint Laurent 1988 року, яка, у свою чергу, була присвячена творчості Вінсента ван Гога, а саме його роботі “Іриси”.
Гайді Клум
Гайді Клум, яку величають королевою перевтілень під час святкування Геловіну, свій талант до найбільш несподіваних трансформацій перенесла і на червону доріжку Met Gala. Цього разу вона перетворилася на живу скульптуру. Її натхненням стала робота скульптора Рафаеля Монті “Весталка у завуальованому вигляді”, яку замовив Вільям Кавендіш, 6-й герцог Девонширський, під час мандрівки до Неаполя 1846 року. Між іншим, цю скульптуру можна було побачити і на великому екрані — у стрічці Джо Райта 2005 року “Гордість і упередження”.
Клер Фой
Ще одним витонченим образом, що поєднує моду та мистецтво, потішила акторка Клер Фой. Головною деталлю її чорної сукні стала спущена бретелька — реверанс у бік картини “Портрет мадам Х” Джона Сінгера Сарджента. Картина викликала скандал на Паризькому салоні 1884 року: спочатку одну бретельку сукні було зображено спущеною з плеча, і публіка розцінила це як надміру відвертий жест. Згодом Сарджент переробив її, піднявши на плече.
Тесса Томпсон
Акторка Тесса Томпсон, у свою чергу, надихалася мистецтвом ХХ століття, а конкретно творчістю Іва Кляйна. Його відомі монохромні полотна отримали високу оцінку за використання лише одного кольору — синього. Згодом цей особливий відтінок, який Кляйн згодом запатентував, отримав назву International Klein Blue (IKB).
Експерименталізм Кляйна — це роботи, у яких він використовував оголені жіночі моделі як живі пензлі, покриваючи їх синьою фарбою та перетягуючи полотнами для створення зображення. Цей напрямок художник назвав антропометрією. Цю енергію спробували передати і через сукню Томпсон, над якою працював Ентоні Ваккарелло, креативний директор Valentino.
