Російський павільйон на Венеційській бієнале у 2022 році. © Getty Images Сибіга та Бережна запевнили, що присутність держави-агресора йде врозріз із засадами міжнародної мистецької спільноти.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та очільниця міністерства культури Тетяна Бережна оприлюднили спільну заяву стосовно участі Росії у Венеційській бієнале. Українські представники влади підкреслили, що допущення держави-агресора до одного з найбільш впливових мистецьких форумів світу є неприйнятним. За їхніми словами, це може слугувати тривожним сигналом схвалення російських військових злодіянь та пропаганди, про це йдеться на офіційному вебсайті Мінкульту.
У заяві акцентується, що з 2014 року Росія систематично нищить об’єкти культурної спадщини України, порушуючи приписи міжнародного гуманітарного права та Гаазьку конвенцію про охорону культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року. З початку повномасштабного вторгнення ця політика трансформувалася у послідовну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті.
Згідно з інформацією українських урядовців, від 2022 року Росія відібрала життя 346 митців та 132 українських та іноземних працівників ЗМІ. Окрім того, російські війська зруйнували чи пошкодили 1707 пам’яток культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури, серед яких 558 повністю знищені.
Російські окупаційні сили також незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні експонати. Ще понад 2,1 мільйона одиниць знаходяться на тимчасово окупованих територіях та наражаються на ризик руйнування або нелегального переміщення. Збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 мільярда доларів, у той час як сукупні втрати галузі оцінюються більше ніж у 31 мільярд доларів.
Як проголосили Андрій Сибіга та Тетяна Бережна, на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує курс культурної експансії та насильницької русифікації. Українська мова витісняється з освітньої сфери та медіа, знищуються книги, переписуються бібліотечні фонди, а освітяни, журналісти та діячі культури піддаються гонінням.
“Показовим є висловлювання директора російського музею “Ермітаж” Міхаіла Піотровського, котрий назвав російські культурні проєкти за кордоном “спецоперацією”. Це підтверджує, що російська культурна присутність нерідко є частиною ширшої державної стратегії легітимізації агресії”, — підкреслили представники уряду.
У заяві також висловлюється стурбованість повідомленнями про зв’язки комісарки російського павільйону Анастасії Карнєєвої з російським військово-промисловим комплексом. На думку українських чиновників, це вкотре демонструє тісний взаємозв’язок російської культурної політики з мілітаристським режимом.
Українська сторона нагадала, що 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабного вторгнення, організатори Венеційської бієнале засудили російську агресію та висловилися на підтримку миру та діалогу. У Києві зазначають, що наразі незрозуміло, чому ця позиція змінюється, зважаючи на те, що Росія продовжує війну та відкидає мирні ініціативи.
“Закликаємо організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Російської Федерації та зберегти принципову позицію, яка була продемонстрована у 2022–2024 роках”, — резюмували Сибіга та Бережна.
Нещодавно проєкт “Недописані” оприлюднив оновлений архів, відповідно до якого станом на лютий 2026 року російсько-українська війна забрала життя 289 діячів української літератури. Ініціатива має на меті зберегти голоси та твори авторів, чиє життя обірвалося передчасно, протидіючи спробам ворога стерти українську ідентичність та культуру.