Цьогоріч відзначається 60-річчя з тих пір, як Ів Сен-Лоран презентував перший жіночий смокінг – легендарний костюм, який у 1966 році виявився не тільки новим образом, а і справжнім вираженням духу епохи. Те, що нині в модному лексиконі 2026 року сприймається як чорний штановий костюм, розроблений для жінки, тоді володіло значно глибшим значенням. Смокінг став уособленням суспільної перебудови – засобом розкріпачення, знаком рівності та могутності. Це був одяг, що змінював не лише шафу, а й саме бачення ролі жінки в соціумі.
Реклама.
З того часу чимало дизайнерів переосмислювали смокінг знову і знову. Та, як вкотре підкреслив Ентоні Ваккарелло, саме Saint Laurent лишається його істинною колискою. Після експериментів із надмірними вечірніми сукнями минулого сезону креативний директор Saint Laurent відкрив осінньо-зимовий показ серією з восьми темних брючних ансамблів, вдягнених просто на тіло. Ближче до фіналу їх стало чотирнадцять – майже декларація послідовності та зосередженості.
За кулісами Ваккарелло ділився, що запозичив похилу лінію плеча з нової чоловічої колекції, проте жіночі костюми зробив більш текучими та без підкладки. Повторюваність силуетів акцентувала увагу на нюансах: зачесане набік волосся, зафіксоване гелем і зібране в низький вузол, виразний макіяж smoky eyes, підкреслені скули і блискучі темно-червоні губи від Пат Макґрат – відсилання до естетики рекламних кампаній і фотографій Гельмута Ньютона 1970-1980-х років.
Контрастом до суворого смокінга стала інша серія – обтислі сукні-боді з мережива, покритого силіконом, а ще два блискучі гумові плащі. Цей декадентський шик перегукувався з настроями, що відчувалися й у Мілані, зокрема в колекції Демни для Gucci. Посил звучить однозначно: сексуальність знову в епіцентрі модної розмови – разом із поверненням до чітко вираженого, майже канонічного типу фігури.
За матеріалами vogue.com.