Постійне відчуття прохолоди часто не пов’язане безпосередньо з температурою навколишнього середовища. Сприйнятливість до холоду формується індивідуально і залежить від фізіологічних особливостей тіла. Чому деякі люди відчувають озноб навіть у теплі — і як організм може навчитися краще утримувати тепло.
Відчуття тепла та прохолоди є суб’єктивним — це добре знайоме кожному, хто працює в офісі: за однакових умов хтось постійно відчуває озноб, тоді як інші відчувають спеку. Температурне сприйняття залежить не тільки від навколишнього середовища, але й від низки внутрішніх факторів. За словами професорки фізіології та очільниці Інституту фізіології Університетської клініки Бонна Ілони Ґрунвальд-Кадов, індивідуальна сприйнятливість до холоду є результатом взаємодії статури, метаболізму, гормонального фону, кровообігу та ступеня адаптації.
Реклама.
Чому певні організми швидше втрачають тепло
Люди з меншою кількістю підшкірного жиру або зменшеною м’язовою масою втрачають тепло швидше. М’язи безперервно генерують тепло, тому за більшої м’язової маси охолодження відбувається повільніше. Важливу роль відіграє і базовий метаболізм: повільний рівень обміну речовин означає менше внутрішнього тепловиділення.
Гормони також впливають на температурне відчуття. Естроген регулює діаметр судин, впливаючи на кровопостачання шкіри. Через це руки та ноги можуть швидко ставати холодними, навіть якщо температура тіла залишається постійною.
Ще один фактор — бурий жир. У немовлят і тварин його набагато більше, тоді як у дорослих — обмежена кількість. Активність бурого жиру суттєво відрізняється між людьми, що пояснює різну здатність тіла виробляти тепло.
Коли схильність до мерзлякуватості не пов’язана з холодом
Відчуття прохолоди може виникати навіть за комфортної температури. Одна з причин — низький артеріальний тиск, який погіршує кровообіг у шкірі. Фізична активність допомагає покращити ситуацію, так само як і достатнє надходження енергії. За дефіциту калорій — під час дієт, голодування або при низькому рівні цукру в крові — організм зменшує теплопродукцію. Хоча базовий обмін речовин забезпечує мінімальне тепло навіть у стані спокою, за нестачі енергії цей процес уповільнюється. М’язи в цьому контексті відіграють ключову роль, адже вони є природними "тепловими станціям"” тіла.
Недостатній сон і хронічний стрес також можуть посилювати схильність до мерзлякуватості, викликаючи звуження судин. Додатковими факторами є гормональні коливання, тривале сидіння та інфекції. Навіть до появи підвищеної температури імунна відповідь часто супроводжується ознобом.
Гормони як приховані регулятори температури
Гормональний фон значно впливає на теплообмін. Естроген сприяє звуженню судин, тому в певні фази циклу жінки можуть відчувати холод сильніше. Прогестерон, навпаки, трохи підвищує базову температуру тіла. Інші гормони також виконують регуляторну функцію. Гормони щитоподібної залози визначають, скільки енергії організм витрачає у стані спокою, а отже — скільки тепла виробляє. Мелатонін увечері знижує температуру тіла, тому перед сном відчуття прохолоди посилюється. Стресові гормони спричиняють звуження судин і підвищують чутливість до холоду.
У періоди вагітності або менопаузи терморегуляція змінюється особливо активно і внутрішня "система опалення" працює нестабільно, переходячи від надлишкового тепла до відчуття прохолоди.
Роль нервової системи у сприйнятті холоду
Нервова система визначає, як і коли організм реагує на холод. У шкірі розташовані спеціалізовані температурні рецептори, які у деяких людей активуються раніше або інтенсивніше. Остаточна оцінка сигналу відбувається в гіпоталамусі — ділянці мозку, що відповідає за терморегуляцію. За підвищеної чутливості цієї зони навіть незначне зниження температури сприймається як загроза та запускає реакції на зразок звуження судин, тремтіння або потреби в додатковому одязі. Саме тому деякі люди мерзнуть постійно, не маючи жодних медичних порушень. Це не хвороба, а нейробіологічна особливість.
Як тренувати терморегуляцію
Тіло здатне навчитися краще зберігати тепло. Регулярний контакт із холодом (наприклад, заняття спортом на відкритому повітрі або крижаний душ) може покращити терморегуляцію та стимулювати ефективніше тепловиробництво. Повноцінне харчування з достатньою кількістю калорій і білка забезпечує енергію, необхідну для підтримки тепла. Теплі напої додатково сприяють відчуттю комфорту. Тренування терморегуляції впливає на гіпоталамус, знижуючи його реактивність до незначних температурних коливань. Підтримка еластичності судин за допомогою йоги, дихальних практик, розтяжки або контрастного душу покращує кровообіг у кінцівках. Повноцінний сон і зниження рівня стресу стабілізують роботу всієї системи терморегуляції.
За матеріалом: Vogue.de