Неушкоджені браслети, знайдені у місті Володимир. © Віктор Баюк/Facebook В місцевості “Апостольщина” збереглося 573 непошкоджених скляних браслети.
На Волині вчені вивчають дивовижний “Скарб купця”, знайдений під час археологічних розкопок у 2025 році. Відкриття відбулося в історичній місцевості “Апостольщина” на території Окольного граду княжого Володимира. “Скарб” містить 573 цілісні давньоруські скляні браслети та інші коштовні речі.
Про знахідку повідомив очільник Волинської археологічної експедиції ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України”” Віктор Баюк. “Скарб” було знайдено у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) у ході масштабних охоронних досліджень.
Ансамбль отримав умовну назву “Скарб купця” з огляду на його склад та характер. До нього входять:
- 573 неушкоджених скляних браслети;
- великий хрест-енколпіон;
- дев’ять бронзових та вісім мармурових натільних хрестиків;
- 18 ромбовидних пряжок;
- п’ять срібних скроневих кілець;
- свинцева накладка у формі стилізованого під тризуб сокола;
- щитковий срібний обруч;
- бронзовий бойовий ціп;
- пломби із солярним символом у колі “дорогочинського типу”;
- ряд інших предметів і уламків.
Частина знахідок з Володимира.Віктор Баюк/Facebook
Окрему наукову значущість являє собою колекція браслетів, яка є безпрецедентною для археології Київської Русі. Виявлені прикраси діляться на 109 типів і відрізняються формою, кольором і діаметром. Серед них наявні серії однакових виробів кількістю від п’яти до 31 примірника, а також одиничні екземпляри.
Зараз археологи інформують тільки про цілі браслети, оскільки реставрація багатьох фрагментів ще триває. Передбачається, що після обробки вони суттєво поповнять колекцію.
За складом скарб має речовий характер і, скоріш за все, належав торговцю. Він міг привезти товар на ярмарок до Володимира або тікати з ним на Волинь, рятуючись від війни.
Процес розчистки скарбу.Віктор Баюк/Facebook
Обставини приховування скарбу дослідники пов’язують із монголо-татарською навалою Батия наприкінці зими 1241 року. Баюк посилається на Галицько-Волинський літопис, який описує ці події: “І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа”.
Результати досліджень уперше дають можливість комплексно аналізувати скляні браслети як масове явище міської культури домонгольської доби. Раніше подібні прикраси в непошкодженому вигляді зустрічалися лише в окремих випадках.
“Вперше виявлено такий великий комплекс браслетів, що хоч і були широко розповсюджені в міській матеріальній культурі домонгольського часу як жіночі прикраси, проте в цілісних формах траплялися лише як виняток в одиничних зразках”, — констатував Баюк.
Після наукової обробки всі матеріали передадуть до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Не виключається й подальше демонстрування знахідок у музеях національного рівня.
Колектив експедиції зі скарбом.Віктор Баюк/Facebook
Дослідження здійснювалися Волинською археологічною експедицією разом із науковими та музейними інституціями в рамках обов’язкових робіт перед забудовою археологічно цінних площ.
Нещодавно на Житомирщині випадково виявили рідкісний меч часів Київської Русі, який, імовірно, належав варязькому дружиннику. Артефакт має унікальне оздоблення, а саме місце знахідки пов’язують з історичними землями древлян.