Чи маємо ми, цивільні, право перетворювати такий одяг на частину street-style?
В Україні заборонено носити військову форму зі знаками розрізнення особам, які не перебувають на службі: стаття 186-1 КУпАП передбачає штраф 2550–3400 грн і конфіскацію спорядження.
Юристи уточнюють: карають лише за спробу «прикинутися» військовим – тобто піксель + шеврони. Але навіть без шевронів це сприймається як знецінення досвіду фронту, про що військовослужбовці відкрито говорять у соцмережах.
Український дизайнер Андре Тан визнає, що штани-карго й «сафарі»-куртки зручні, але радить чітко розділяти утилітарний мілітарі (охоронні фірми, rescue-wear, карго без камуфляжу) і бойовий піксель. Перший – легітимна тенденція, другий – табу для цивільної аудиторії.
vikna.tv
Психологиня Чернівецького госпіталю ветеранів Тетяна Аніщенко пояснює: форма – це якір ідентичності, вона допомагає військовому «зшити» бойовий досвід і цивільне життя. Коли ж цивільні носять камуфляж, це може «відкривати» травматичні спогади, викликати гнів або безсилу злість.
Чому ж цивільних тягне до пікселю? Потреба відчути дотичність до армії, символічно «стати своїми», продемонструвати підтримку – усе це нормальна реакція спільноти на війну. Але психологи радять шукати інші способи солідарності: донати, волонтерство, нашивки із тризубом на цивільних куртках.
kanaldim.tv
Мілітарі-естетика існує в моді сторіччями, і ніхто не здатен її «скасувати». Та український «піксель» – це рефлекс війни, а не декорація. Легка куртка-сафарі – так; камуфляж ЗСУ на вечірній прогулянці – ні. Адже повага до тих, хто носить форму не заради стилю, а ціною життя, – це мінімум, який пора випрацювати всім нам.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *