
1943 року в Радянському Союзі було скасовано платне навчання у старшій школі. Більшість громадян цей історичний факт певно викличе подив. Адже кожен чув про те, що освіта в СРСР була безкоштовною. Насправді ж ситуація у цьому харчуванні набагато складніша. Однак для того, щоб відповісти, як і для чого навчання у старшій школі зробили безкоштовним, спочатку доведеться поговорити про те, як воно взагалі стало платним.

Освіта від початку була однією з головних програм більшовиків.
Коли йдеться про позитивні сторони Радянського Союзу, більшість громадян абсолютно неминуче згадує таку важливу річ, як радянська освіта. Більше того, людьми, які симпатизують більшовицькій владі, завжди особливо підкреслюється той факт, що освіта була не тільки загальною, а й безкоштовною. Що ж, свого часу боротьба з неписьменністю та підвищення доступності освіти справді стала однією з головних програм червоної влади. Щоправда, сьогодні вже далеко не кожен пам’ятає про те, що безплатною ця освіта в СРСР була далеко не завжди.

За Сталіна освіта стала частково платною.
Звичайно, якщо «подушити», то не можна не відзначити, що насправді жодне із соціальних благ СРСР ніколи не було безкоштовним. Безкоштовна медицина, безкоштовне освіта, безкоштовне житло, низькі тарифи на ЖКГ та багато іншого – все це було можливим виключно завдяки дії спеціальних фондів. Звідки у них брали гроші? Насамперед із карманів трудящих. Заради справедливості така система все ще була більш справедливою, ніж ті, що існують сьогодні у багатьох країнах світу. У той же час на певному етапі радянської історії частина освітньої системи була платною у прямому значенні цього слова.

У 1940 році владі знадобилося якнайбільше простих роботяг.
Як таке платне (у прямому сенсі) освіту було запроваджено за Сталіна напередодні Великої Вітчизняної війни. У жовтні 1940 року було прийнято ухвалу №638. Відповідно до його тексту, у СРСР скасовувалося безкоштовне освіту для вищих навчальних закладів. Той самий декрет платив ще три класи старшої школи (8, 9 та 10). Причому ставки оплати навчання були досить високі (хоча й непідйомні). Тож якщо батьки хотіли відправити дитину до старшої школи, то їм довелося б заплатити за рік підготовки 150-200 рублів. Рік навчання у ВНЗ був закономірним чином ще дорожчим: 300-400 рублів. Для розуміння, середня зарплата СРСР серед робітників і селян у роки становила 100-200 рублів. Але навіщо це було зроблено? Насправді все просто: з кінця 1930-х років Радянський Союз відчув дефіцит кадрів з числа випускників професійних училищ (ремісничих та фабрично-заводських). Країна остро потребувала людей найпролетарських професій. Тому платним навчанням молодь хотіла «загнати» професійно-технічні училища.

Країна гостро потребувала самих пролетарських спеціальностей.
Зрозуміло, що з самого початку подібний захід розглядався як тимчасовий і вимушений. В результаті платна освіта у ВНЗ протрималася в СРСР протягом майже 15 років. Тоді як із вищою шкільною освітою ситуація склалася інакше. За старші класи у Радянському Союзі платили лише 3 роки. Платну старшу школу було скасовано вже 1943 року. Таке послаблення було зроблено з одного боку через війну та закономірне збіднення населення, а з іншого боку через зростання дефіциту освічених людей. У тому ж році деякі послаблення було зроблено і для вузів. Хоча освіта в них залишалася платною, радянське керівництво заборонило закликати учнів вищих навчальних закладів на фронт. Зроблено це було для того, щоб у країні почали виковувати професійні кадри для майбутньої мирної життя. Адже багатьох фахівців із різних областей на той момент уже забрала війна.

ВНЗ залишалися платними майже 15 років.
А ось цікаве відео з нашого каналу – чи можна стояти під зелену «стрілку» на світлофорі, якщо потрібно їхати прямо:
Продовжуючи тему читайте про те, що собою є чергова новинка від «Калашнікова» – пістолет-кулемет ППК-20.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *
