Матрос, загорнутий у кулеметні стрічки, – це без будь-якого перебільшення одне з найбільш знакових образів годин російської революції. Молодці сині батрацькі, перев’язані навкрест стрічками від Максима, виглядають лихо навіть за сучасними мірками. Ось тільки «прикрашали» собі таким чином матроси аж ніяк не заради того, щоби справити враження на оточуючих. Немаловажно й ті, що чинили так далеко не лише вони.
Робили далеко не так вони.
Сучасні комплекти військового спорядження пропонують багатий вибір різноманітних підсумків від утилітарних та медичних до спеціальних та автоматно-пістолітніх. На додачу, кожен боєць екіпірується різними розвантаженнями та сумками. Про таке розмаїття, багатство та комфорт військового спорядження в епоху Першої світової війни солдати всіх армій могли лише мріяти. Невеликі шкіряні чи матер’яні підсумки для пояса у кращому випадку використовувалися для боєприпасів. При цьому ще у Першої світової війни у більшості армій, наприклад, був відсутній такий банальний предмет спорядження, як гранатна сумка. А про різноманітні розвантаження тут і казати не доводиться.
По суті, це імпровізований патронташ.
Більшість промов носилося солдатом у мовному мішку. Ті самі підсумки, які все-таки використовувалися, найчастіше були або недостатньо зручні/надійні, або не мали достатньої ємності. Тому, коли імперіалістична війна перетворилася на затяжну позиційну бійню, дедалі більше солдатів і офіцерів починало займатися різного роду «творчою самодіяльністю» щодо військового спорядження. Так, перші гранатні сумки та розвантаження для боєприпасів були кустарними. Солдати шили їх собі самі з тих матеріалів, що виходило роздобути на фронті. Що цікаво, перші «розвантаження» призначалися не для носіння магазинів чи обойм до вогнепальної зброї, а для носіння гранат.
Вміщується 250 патронів.
Але що особливо цікаво, найбільш «творчими» військовослужбовцями найчастіше виявлялися бійці різного роду ударних підрозділів. Служба у них була найбільш складною та небезпечною. А тому немає нічого дивного, що багато морських піхотинців і штурмовиків прагнули всіляко підвищити власні шанси за рахунок підвищення ергономіки спорядження. Власне, революційні матроси колишньої Російської імперії опинилися в цьому ж потоці. Загорталися в кулеметні стрічки матроси з однією єдиною метою – придбати зручний і місткий патронташ. Справа в тому, що найбільш поширеною зброєю російської армії була гвинтівка Мосіна під патрон калібру 7.62х54 мм R. Цей патрон використовувався і кулеметом Максима. Тому заповзятливі бійці (не тільки з числа матросів) стали перетворювати запасні стрічки на імпровізований патронташ.
Перші розвантаження зробили штурмовики.
Окремо варто згадати про те, що саме у випадку з російськими матросами, до творчості бійців підштовхувало і ще одне неприємне явище. Справа в тому, що у більшості випадків кількість гвинтівок Мосіна, що зберігалися на судах, не відповідала кількості патронних сумок. Тому, коли матроси сходили озброєними на берег, багатьом тих самих підсумків банально не вистачало. І оскільки військовослужбовці за всі часи були здатні на вигадки, бійці швидко знайшли вирішення цієї проблеми. Благо, у пулеметну стрічку Максима містилося до 250 набоїв 7.62.
Просто та ефективно.
А ось цікаве відео з нашого каналу – куди і чому з російських річок та озер майже повністю зникли осетрові риби:
Протягом теми читайте про те, чому у автомобіля падає динаміка : 10 головних причин.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *