У світі існує безліч традицій, пов'язаних із новорічними святами. Напередодні найважливішої ночі року японці обмінюються незвичайними сувенірами. Німці печуть пиріг, схожий на зріз дерева, а з першим ударом годинника забираються на столи та стільці. Поки куранти б'ють, усі весело вітають один одного, а під час дванадцятого удару символічно «встрибують» у новий рік. У Великій Британії новорічний бій годинника теж не пропускає – відкривають задні двері, щоб випустити старий рік, а потім передню – впускають новий.
У нашій країні закріпилася традиція починати святкування Нового року з шампанського, що іскряться. Поки б'ють куранти, росіяни загадують заповітне бажання і піднімають келихи з напоєм, що піниться. Шампанське стало головним новорічним напоєм за часів Радянського Союзу, хоча завезли його до нас набагато раніше – ще за Петра I. До кінця 19 століття напій став у нас дуже популярним, і досі Росія залишається одним із головних споживачів «шипучки».
За даними аналітиків великого петербурзького підприємства з виробництва шампанського, цього року в Росії за 10 місяців було розлито понад 11,5 мільйонів декалітрів королівського напою. А це не менше літра на людину – чималий обсяг.
Що ж люблять пити наші громадяни? На першому місці впевнено тримається шампанське напівсолодке. Крім власне напою, на основі цього виду шампанського можна робити різноманітні десерти, сорбети, желе. Не таке популярне серед населення шампанське брют: його частка на ринку становить лише 10 відсотків проти «напівсолодких» 90.
Давайте порівняємо, у чому різниця між цими видами напою. По-перше, і це очевидно – цукор. Зміст моно-і дисахаридів у напівсолодкому набагато більше, ніж у брют – по 5 г та 0,3 г відповідно. Зрозуміло, що це спричиняє і різницю в калорійності продукту. У брют 55 кКал, а у напівсолодкому 88. Втім, останню цифру високою теж не назвеш – у десертних винах та лікерах небезпеки для фігури значно більше. Частка алкоголю у напівсолодкому шампанському теж трохи вища, ніж у категорії брют, та й мінеральних речовин у ньому більше. Хоча вибирають його, звичайно, не за склад вітамінів, а за витончений смак та приємний післясмак.
Однак і у брют є незаперечні переваги. Якщо підвищеним вмістом цукру в напівсолодкому шампанському можна з успіхом замаскувати його смак, то з брютом цей фокус не пройде. Саме так і можна перевірити «на вошивість» виробника: якщо у якогось бренду в асортименті є лише напівсолодкі та солодкі ігристі вина, ймовірно, якість його продукту бажає кращого. Тільки у вині, де практично відсутній цукор, чітко розкривається його справжній смаковий букет.
До речі, якщо ви хочете порівняти марки різних виробників шампанського брют, охолодіть його до 8 градусів – при такій температурі смак виявиться чіткішим.
Важливим чинником у виборі напою можуть і наслідки його вживання. Після гоління голова вранці не болить, а відсутність цукру сприятливо впливає на шлунок.
Якщо говорити про ціни, то різниці вартості цих двох видів шампанського практично немає. «У нашій країні основна перевага споживача – це марки шампанського з економ-сегменту, – розповідає генеральний директор Клубу професіоналів алкогольного ринку Санкт-Петербурга Максим Чернігівський. – Пляшки вартістю 100-120 рублів продаються набагато більше за дорогі і займають не менше 80 відсотків всього ринку. Тож тут питання вибору не напою, а бренду».
Що стосується темпів продуктивності напою порівняно з минулим роком, експерт нарік на падіння попиту серед росіян на шампанське. Це, втім, стосується й усієї алкогольної галузі загалом – ні, пити менше ми не стали, а ось кількість сурогатної продукції помітно збільшилась.
Але повернемося до шампанського. Чомусь існує думка, що вона цілком поєднується з шоколадом, і такий подарунковий набір сподобається будь-якій жінці. Адже якщо розібратися, смак цих ласощів не тільки не доповнює один одного, але ще й заважає! Шипучі бульбашки не дають відчути смаку шоколаду, а останній ще й притуплює відчуття після ковтка напою, обволікаючи небо.
Так що вживати напій французьких королів слід із ягідним морозивом, добре з ним поєднується полуниця із вершками або желе. Шампанське п'ють охолодженим з високих келихів типу флейта або тюльпан, наливаючи не більше 100 мл. Пити можна і з широких келихів, але в такому випадку воно швидко нагріється, і до того ж ви ризикуєте незабаром залишитися без шипучих бульбашок, а вони, до речі, служать не тільки як «прикраса». Аромат бульбашок вуглекислого газу в десятки разів сильніший за аромат самого напою.
І останнє. Що робити, якщо свято скінчилося, а пляшка з ігристим напоєм так і залишилася недопитою? Не поспішайте виливати залишки: протягом 3-4 днів вино не зіпсується, щоправда, за умови, що у вас є спеціальна пробка-насадка. Краще потримати шампанське в холодильнику – низька температура уповільнить процес окиснення. Є ще одна хитрість, яку слід назвати народною. Перед тим як знову закупорити пляшку, видихніть її. Секрет у тому, що вуглекислий газ, який ви видихнете, витіснить з пляшки кисень, запобігши тим самим передчасному окисленню. Однак процес цей дуже «інтимен», і краще не демонструвати вашу кмітливість перед гостями, інакше є ризик наступні свята відзначати на самоті.
І пам'ятайте: головне – не що пити, а як і в якій компанії.